Поки увага світу прикута до масштабного конфлікту на Близькому Сході, Росія несподівано стала головним економічним бенефіціаром цієї війни. За даними провідних світових агенцій Reuters та Bloomberg, стрімке зростання цін на енергоносії дозволяє Москві не лише стабілізувати власну економіку, а й отримувати додаткові мільярди доларів для фінансування агресії проти України, — пише BBC.
З початку бойових дій проти Ірану наприкінці лютого 2026 року вартість нафти підскочила з 70 до понад 100 доларів за барель. Для російського бюджету це означає приріст нафтогазових доходів на 70% щомісяця. Очікується, що лише у квітні доходи досягнуть 0,9 трильйона рублів — найвищого показника за останні пів року. Це дало змогу Путіну відкласти «затягування пасків» та скорочення витрат з резервного фонду, які планувалися на весну.
Експерти Київської школи економіки (KSE) у коментарі для Spiegel дають ще більш тривожні прогнози. За песимістичним сценарієм, якщо війна з Іраном триватиме до осені, Росія може заробити на експорті сировини до 386 мільярдів доларів до кінця року. Це на 250 мільярдів більше, ніж прогнозувалося раніше, і навіть перевищує прибутки РФ у 2022 році.
Читайте також: Нафтовий ренесанс Кремля: доходи РФ подвоїлися на тлі війни в Ірані та послаблення санкцій
Ключові фактори «рятування» російської економіки:
-
Цінова премія: Нафта марки Urals вперше з початку великої війни торгується в Індії з премією, оскільки США послабили санкційний тиск на танкери, щоб стабілізувати світовий ринок.
-
Наповнення резервів: Замість вичерпання Фонду національного добробуту, Москва знову починає його наповнювати завдяки високій «ціні відсікання».
-
Геополітична пауза Європи: Через напружену ситуацію Єврокомісія відклала надання пропозиції про повну законодавчу заборону російської нафти, яка планувалася на квітень.
-
Шантаж Угорщини: Будапешт продовжує блокувати допомогу Україні, вимагаючи відновлення поставок через нафтопровід «Дружба», що грає на руку Кремлю.
У той час як Україна очікує на заблоковані пакети допомоги від партнерів, Росія отримує «ресурсну подушку», яка дозволяє їй ігнорувати західні санкції та продовжувати затяжну війну на виснаження.
