Сьогодні, 9 квітня 2026 року, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №13705-д. Цей документ докорінно змінює механізми підтвердження страхового стажу, роблячи процедуру призначення пенсій більш гнучкою, особливо для осіб, чиї документи були втрачені через війну або ліквідацію підприємств.
Новий закон спрямований на захист прав громадян, які працювали на тимчасово окупованих територіях або в зонах бойових дій, де архіви було знищено.
Головні нововведення закону
Основна мета змін — відхід від бюрократичної залежності лише від паперової трудової книжки.
-
Цифровізація даних: Пріоритет віддається відомостям з державних електронних реєстрів про сплату єдиного внеску та трудову діяльність.
-
Обов’язок ПФУ: Пенсійний фонд тепер зобов’язаний особисто інформувати громадян, якщо в реєстрах не вистачає даних для пенсії, та надавати роз’яснення щодо подальших кроків.
-
Борги роботодавця — не завада: До стажу зараховуватимуть періоди роботи, навіть якщо страхові внески не були сплачені через заборгованість підприємства (за умови подання звітності).
Читайте також: Індексація пенсій з 1 березня: хто залишиться без підвищення та чому
Як підтвердити стаж, якщо документів немає?
Якщо трудова книжка втрачена або в ній відсутні необхідні записи, закон передбачає три альтернативні шляхи:
-
Наявні непрямі документи: Довідки, виписки з наказів, особові рахунки та відомості про видачу зарплати.
-
Показання свідків: Якщо документи відсутні, факт роботи можуть підтвердити щонайменше два свідки, які працювали разом із заявником у той період.
-
Судове рішення: Встановлення факту трудових відносин через суд залишається остаточним інструментом доказу.
Актуальна ситуація в солідарній системі
Прийняття закону відбувається на фоні складної демографічної ситуації. За даними експертів, в Україні наразі налічується близько 10,2 млн пенсіонерів, тоді як кількість офіційно застрахованих працюючих осіб вже менша за 10 млн. Це робить питання коректного обліку стажу критично важливим для стабільності пенсійних виплат.
Нагадаємо, що з 2004 року вирішальним фактором є саме «страховий стаж» — період, за який було сплачено внески, а не просто фактичний час перебування на робочому місці.
