Блокування стратегічної Ормузької протоки та початок третьої великої війни в Перській затоці спровокували «енергетичний шок», порівнянний із кризою 1970-х років. Поки розвинені країни намагаються стабілізувати ринки, держави, що розвиваються, опинилися перед прірвою макроекономічного колапсу. Видання The Economist проаналізувало, хто з глобальних гравців стане першою жертвою паливного дефіциту.
Ефект доміно: від черг за газом до закриття шкіл
Перші ознаки кризи вже паралізували життя в Азії. У Непалі запроваджено нормування побутового газу, у Пакистані через брак палива закриваються школи, а в Шрі-Ланці підприємствам офіційно дозволено не працювати по середах заради економії.
Ситуація дзеркально повторює кризу 2022 року, коли повномасштабне вторгнення РФ в Україну злетіло ціни на газ. Тоді багата Європа «запилососила» світові ресурси за будь-яку ціну, залишивши бідніші країни ні з чим. Наслідком став дефолт Шрі-Ланки. Сьогодні сценарій може бути ще жорсткішим.
Зона найвищого ризику: Пакистан та Єгипет
Найбільш вразливими до перекриття Ормузької протоки виявилися економіки, критично залежні від близькосхідного імпорту та грошових переказів мігрантів:
-
Пакистан: Витрачає 4% ВВП на імпорт нафти й газу (90% поставок — з Близького Сходу). Резервів країни вистачить менш ніж на 3 місяці. Падіння національної валюти робить кожен барель нафти золотим.
-
Єгипет: Має сплатити $29 млрд зовнішнього боргу лише цього року, що становить половину всіх його золотовалютних резервів. Крім того, 5-6% ВВП країни забезпечують заробітчани в країнах Затоки — якщо війна паралізує ринок праці, ці гроші зникнуть.
-
Йорданія: Попри критичну вразливість, країна сподівається на екстрену підтримку західних союзників.
Читайте також: У Перській затоці горять два нафтові танкери після іранської атаки: один загиблий, 38 врятованих
Хто «проскочить» кризу: Індія та Таїланд
Попри глобальний хаос, деякі країни виявилися краще підготовленими до шоку:
-
Індія: Демонструє дивовижну стійкість. Країна накопичила резерви на 7 місяців імпорту, а її НПЗ адаптовані під дешеву російську нафту. Крім того, електроенергію Індія виробляє переважно з власного вугілля, що робить її незалежною від цін на газ.
-
Таїланд: Має стратегічні запаси нафти на 100 днів та солідну валютну «подушку».
-
Непал: Хоч і не має запасів палива, володіє значним обсягом твердої валюти, що дозволить закуповувати ресурси навіть за аномальними цінами.
Глобальна загроза: від дефолту до голоду
Криза в Перській затоці б’є не лише по бензобаках, а й по тарілках. Природний газ є основою для виробництва азотних добрив. Їхнє стрімке дорожчання автоматично піднімає ціни на продовольство. Всесвітня продовольча програма (WFP) попереджає: якщо конфлікт не зупинити, 2026 рік може стати роком рекордного голоду в найбідніших регіонах планети.
