Українська промисловість опинилася в епіцентрі небаченого з 1995 року цінового стрибка. У лютому індекс цін виробників злетів на 22,3% лише за один місяць, а в річному вимірі промислова інфляція сягнула 34,5%.
Чому це сталося? Головний винуватець — НКРЕКП
Причиною аномалії стало не ринкове коливання, а адміністративне рішення регулятора. Постанова №70 від 16 січня 2026 року радикально змінила правила гри на енергоринку.
-
Енергетичний удар: Вартість електрики, газу та пари для промисловості підскочила на 53,1% за місяць.
-
Ланцюгова реакція: Окрім енергетики, суттєво подорожчало виробництво електроніки (+9,1%) та коксу для металургії (+7,8%).
Чому «заспокоєння» від Держстату не працює?
Державна служба статистики намагається згладити кути, називаючи цей стрибок «тимчасовим регуляторним явищем». Проте для бізнесу це реальні цифри в платіжках.
-
Неможливість поглинути збитки: Підприємства не зможуть самостійно покрити ріст тарифів на 50%+.
-
Перекладання на споживача: Виробники (від пекарень до важкої промисловості) будуть змушені закласти ці витрати у кінцеву вартість товару.
-
Шок пропозиції: Ми побачимо ефект цієї постанови на полицях магазинів уже в найближчі 1-2 місяці.
Простими словами: Платою за стабільність енергосистеми у 2026 році стане новий виток споживчої інфляції. Бюрократичне пояснення «це просто цифри регулятора» не допоможе гаманцям українців, коли цінники в супермаркетах підуть угору.
Раніше повідомлялося, що Інфляція в Україні сповільнилася до 8%: Держстат оприлюднив підсумки 2025 року.
