У вівторок Фінляндія стала 31-м членом Північноатлантичного альянсу. Міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто завершив процес приєднання, передавши офіційний документ держсекретарю США Ентоні Блінкену у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі.
Блінкен назвав вступ Фінляндії до НАТО “історичним днем” і сказав, що цей перехід відбувся через війну російського президента Володимира Путіна в Україні.
“Я схильний сказати, що це, можливо, єдине, за що ми можемо подякувати пану Путіну, тому що він вкотре прискорив те, що, як він стверджує, хоче запобігти агресії Росії”, – сказав Блінкен.
“Це зробить Фінляндію безпечнішою, а НАТО сильнішою, – заявив журналістам генеральний секретар Нато Єнс Столтенберг, – Заявлена президентом Путіним мета вторгнення була отримати менше НАТО вздовж своїх кордонів і жодних нових членів у Європі, і він отримав пряму протилежність”.
Фінляндія добиватиметься членства Швеції в НАТО, заявив президент Фінляндії Саулі Ніїністе. “Членство Фінляндії не буде повним без членства Швеції. Робота щодо якнайшвидшого вступу Швеції до НАТО триває невпинно”, – йдеться у заяві Ніїністе.
Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков несподівано різко прокоментував вступ Фінляндії до НАТО, назвавши це зазіханням на безпеку та національні інтереси Росії.
“У Кремлі вважають, що це чергове загострення ситуації. Розширення НАТО – це зазіхання на нашу безпеку та національні інтереси РФ, ми про це говорили. І саме так ми це сприймаємо. І, природно, це змушує нас вживати контрзаходів щодо забезпечення власної безпеки та у тактичному, і у стратегічному плані”, – сказав Пєсков
До недавнього часу вступ до альянсу Фінляндії блокувала Туреччина: Анкара звинувачувала дві скандинавські країни в приховуванні членів Робочої партії Курдистану (РПК), яку вона вважає терористичною організацією, а також послідовників Фетхуллаха Гюлена, якого турецька влада звинувачує в організації спроб.
Туреччина, як і раніше, готова прийняти до НАТО Фінляндію, але не Швецію.
Швеція подала заявку на вступ до НАТО одночасно з Фінляндією у травні минулого року, але Туреччина блокує її через аналогічні скарги.
Будь-яке розширення НАТО потребує підтримки всіх його членів.
Відповідь на російську агресію
Членство Фінляндії в НАТО є одним із найважливіших моментів у новітній історії Північноатлантичного альянсу.
Фінляндія вирішила відмовитися від нейтралітету та приєднатися до НАТО у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії до України.
Швеція також відмовилася від давнього зобов’язання дотримуватися нейтралітету, подавши заявку на вступ до НАТО.
Громадська думка Фінляндії радикально змінилася після вторгнення Росії до України. Майже за одну ніч навесні підтримка членства в НАТО підскочила з третини фінів до майже 80%.
Вторгнення Росії в Україну дало новий імпульс Організації Північноатлантичного договору, заснованого в 1949 році для захисту від радянської загрози.
Після невдач в Афганістані і внутрішніх розбіжностей в епоху колишнього президента США Дональда Трампа, після заяв президента Франції Еммануеля Макрона про те, що у НАТО “відмирає мозок”, і амбіцій Китаю, що стрімко зростають, російське вторгнення, схоже, повернуло грунт під ноги стагнуючого.
Що зміниться?
У практичному сенсі не так вже й багато: Фінляндія стала офіційним партнером НАТО в 1994 році, тісно взаємодіє з арміями альянсу, відповідає всім його технічним та інституційним вимогам.
Головною зміною є п’ята стаття Північноатлантичного договору, яка розглядає напад на одну державу НАТО як напад на весь альянс.
“Одним із найважливіших сигналів президента Путіна… було те, що він проти будь-якого подальшого розширення НАТО, – сказав Столтенберг у вівторок увечері. – Він хотів, щоб НАТО було менше. Тепер президент Путін отримує більше НАТО на своїх кордонах”.
З цим твердженням важко сперечатися: сухопутний кордон Фінляндії та Росії становить понад 1300 км. Більше того, саме у прикордонних з Фінляндією районах зосереджено стратегічні бази російських міжконтинентальних балістичних ракет та бази Північного флоту.
До того ж постачання цих баз здійснюється по одній залізничній лінії та одній автодорозі, що розгалужуються лише на північ від Ладоги – що дає силам альянсу теоретичну можливість перерізати цю лінію постачання будь-де протягом півтисячі кілометрів.
Москва споглядає
У січні 2022 року Москва зажадала від НАТО відмовитися від розширення на схід, не приймати в альянс колишні країни СРСР, зокрема Україну, відмовитися від будь-якої військової співпраці з ними, а також повернути натовські війська на позиції 1997 року, коли до альянсу ще не вступили країни Центральної та Східної Європи та Балтії.
Вторгнення Росії до України призвело до протилежних результатів. Однак, коли про це було оголошено, реакція Кремля виявилася напрочуд спокійною.
Путін тоді заявив, що відповідь Росії на входження Фінляндії та Швеції до НАТО залежатиме від розширення інфраструктури альянсу. І хоча, за словами Путіна, “проблеми створюються на голому місці”, зі Швецією та Фінляндією “у Росії проблем немає” – на відміну від України.
“У нас немає територіальних суперечок ні з Фінляндією, ні зі Швецією, у той час як Україна потенційно могла стати членом НАТО, і тоді в Росії виникла б територіальна суперечка з державою, яка бере участь в альянсі, що несе величезні ризики для всього континенту”, – заявив тоді ж речник російського президента Дмитро Пєсков.
“Для Путіна проблема НАТО завжди була не військово-стратегічною (військова загроза скоріше використовувалася як привід, головний аргумент, у тому числі і для власного переконання), а геополітично-історичною за своєю суттю. Тобто НАТО нехай існує на Заході, але не” у нас”. Україна, Грузія, Молдова – це “у нас”. Історично “у нас”, – зазначила політолог Тетяна Станова.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.