Споконвіку в день весняного рівнодення люди зустрічали весну, починали готуватися до нового сезону польових робіт. Це був особливий день у році, який відзначали масовими гуляннями та ритуалами поклоніння Сонцю. День весняного рівнодення вважався початком пробудження природи після зимової сплячки, і у свідомості сучасної людини ця асоціація закріпилася, незважаючи на те, що сьогодні такі дні, як рівнодення та сонцестояння, не вважаються офіційними святами. Яке астрономічне явище називається рівноденням, які обряди проводили на це свято за старих часів і як можна його відзначити в сучасному світі, – пише pogodaua.com.
Якого числа рівнодення у 2024 році
2024 року день весняного рівнодення в північній півкулі планети припадає на 20 березня. Відомий навіть точний час – 03:06:21.
На відміну від літнього та зимового сонцестояння, а також осіннього рівнодення, весняний практично щороку в період з 2010-го по 2050-й припадає на той самий день. Лише 2044-го та 2048-го воно випаде на 19 березня.
Що таке рівнодення
Рівноденство – це астрономічне явище, при якому тривалість дня і ночі в усьому світі стає практично рівною. Відбувається воно двічі на рік. Цього дня Сонце, рухаючись екліптикою, перетинає небесний екватор: навесні воно переходить із Південної півкулі до Північної, а восени — навпаки.
Дата весняного рівнодення варіюється від року в рік у проміжку з 19 по 21 березня. Після цього настає астрономічна весна.
Двічі на рік, у дні рівнодення, Сонце розташоване строго перпендикулярно екватору Землі – в цей момент обидві півкулі планети освітлені однаково, і час світлового дня стає рівним ночі.
Після весняного рівнодення світловий день стає все довшим, поки не дійде до свого максимуму – це явище називається сонцестоянням, коли Сонце займає найвищу точку над горизонтом і тримається в ній кілька днів.
Літнє сонцестояння, коли сонце набирає максимальну висоту, зазвичай припадає на 21 червня, але якщо рік високосний, воно настає на день раніше за календарем – 20-го числа. Тож у 2024 році ця подія відбудеться 20 червня.
День осіннього рівнодення — своєрідний перехід до зими. За ним піде зимове сонцестояння, коли Сонце займе нижню крапку над горизонтом, і день буде найкоротшим у році. 2024 року осіннє рівнодення припадає на 22 вересня, а зимове сонцестояння настане 21 грудня.
Традиції та обряди на весняне рівнодення
Влаштовувати святкування та гуляння на день весняного рівнодення люди почали дуже давно. Стародавні слов’яни вірили, що в цей час землю відвідує Ярило – бог весняного сонця, родючості та пристрасті. Також його шанували як першого землероба.
Рівноденство на Русі було святом приходу весни, точкою відліку нового року, коли було важливо попросити вищі сили про благополуччя у роботі та багатому врожаї. І тому проводилися всілякі ритуали.
Весну зустрічали, спалюючи опудало зими, танцями та піснями, а також традиційними частуваннями.
Так як на рівнодення з півдня повертаються перші птахи, на свято господині пекли печиво та паски у формі жайворонків, а також млинці на цукровому сиропі та із зернами пшениці.
Святкові частування належали і богам. У тому числі ведмежому богу Комо. За однією з версій, слов’яни вважали його захисником свого народу.
На центральних площах міст на рівнодення влаштовували масові гуляння. Люди танцювали, співали, брали участь у різних забавах, на кшталт взяття снігових містечок та перетягування канату. Слов’яни вірили — що веселіше пройде цей день, то раніше прийде весна, і тим урожайнішим буде рік.
Надвечір всюди палили багаття. Деякі народи наприкінці свята котили з гір у річку палаючі колеса, які також символізували Сонце.
На свято також було прийнято гадати. Щоб дізнатися про майбутнє, дівчата випікали пряники, попередньо поклавши в тісто різні дрібні предмети. Кожен із них мав своє значення. Наприклад, якщо дівчині діставався пряник із кільцем усередині — отже, цього року на неї чекало заміжжя. Монетка віщувала достаток, ключ – спадщину, бусинка – швидку вагітність.
Після прийняття християнства
З приходом християнства день весняного рівнодення набув дещо іншого значення. Від нього почали відраховувати день святкування Великодня. Православні відзначають своє головне свято в першу неділю, наступне за весняним повним місяцем, що настав не раніше рівнодення.
До речі, традиція пекти на Великдень здобний хліб, паску — це пряме продовження стародавньої традиції весняного рівнодення
Безпосередньо на само рівнодення випадає ще одне православне свято, яке в народі називається Сороками — день Сорока севастійських мучеників, воїнів-християн, які прийняли смерть за віру в Севастії 320 року. За повір’ям, Сороки додому поверталися 40 видів птахів. Свято вважається днем другої зустрічі весни: перше випадає на Стрітення 15 лютого, а третє — на Благовіщення 7 квітня.
Як відзначити весняне рівнодення в сучасному світі
Сьогодні в Україні свято рівнодення офіційно не відзначається, проте якщо є бажання наслідувати приклад предків і все ж таки його відсвяткувати, Ганна Лугова радить адаптувати стародавні обряди під сучасні реалії.
Ми можемо цілком у наше сучасне життя привнести це свято. Наприклад, на Сороки можна з дітьми напекти пирогів-жайворонків і вийти в парк «випускати» їх. Частину випічки слід залишити на деревах або під ними як корм птахам.
Також можна сплести вінок з гілок і як символ сонця повісити його на двері. Нехай він висить аж до зимового сонцестояння, поки цьогорічне сонце остаточно не залишить Землю і не народиться нове.
Розведення вогнищ у сучасному житті можна замінити прибиранням — розібрати шафи і позбутися старих речей, які відслужили своє. Щоправда, віруючим це краще зробити до свята Сорок чи Великодня, оскільки православна церква не схвалює побутових справ у важливі для християн дати.
Також у цей день можна загадати заповітне бажання. Експерт радить спробувати такий спосіб залучити удачу: запалити свічку, сісти в крісло і почати представляти те життя, яке хотілося б мати. Вважають, що саме цього дня візуалізовані мрії цілком можуть почати збуватися.
З цієї ж причини думати про погане в жодному разі не можна.
Ну і, звичайно, за прикладом предків можна поспостерігати за природою у пошуках прикмет. Ось деякі повір’я, на які люди споконвіку звертали увагу.
Прикмети на весняне рівнодення
- Яким буде день весняного рівнодення у плані погоди, такими будуть наступні 40 днів.
- Помітили у цей день на гілках жайворонків – до тепла, зябликів – до повернення морозів.
- Якщо тануть бурульки і чути крапель – варто чекати теплого літа.
- Той, хто налічить 40 проталін цього дня, буде щасливий весь рік.
Як зазначають весняне рівнодення в інших країнах
День весняного рівнодення раніше відзначали практично у всіх культурах. Наприклад, у стародавніх кельтів це свято називалося “Остара”. Імовірно, звідси пішла і назва весняного Великодня — англійською мовою воно звучить як Easter.
Сьогодні у різних країнах світу день весняного рівнодення досі вважається великим святом. Особливо широко його відзначають на Близькому Сході та країнах Середньої Азії.
Близький Схід та Середня Азія
У тюркських та іранських народів це свято називається Навруз і є днем, коли починається новий рік.
Люди відзначають початок нового року, влаштовуючи пишні застілля та гуляння. Перед настанням Навруза зазвичай проводиться масштабне прибирання, а також купується новий одяг. На Навруз заведено відвідувати родичів, друзів та сусідів — спочатку молоді люди відвідують старших, а потім навпаки. Однією з найпоширеніших страв до свята є суманак, який готується із пророслих зерен пшениці.
Японія
У Японії напередодні рівнодення прийнято поминати предків і забиратися в будинках, щоб зустріти весняний Хіган із чистотою. Це свято є офіційним і триває воно цілих три дні. У цей день японці особливо дбають про речі предків, що пішли, — освіжають на місці поховання квіти і виставляють на вівтар ритуальні частування.
Індія
Індійці відзначають початок весни своїм славнозвісним фестивалем фарб Холі. Люди збираються на площах та обсипають один одного кольоровими порошками з різноманітних спецій. Свято весняного рівнодення в Індії почали відзначати ще в давнину, воно пов’язане із залученням добробуту та щастя.
Мексика
У Мексиці на день весняного рівнодення жителі з’їжджаються до Чичен-Іцу, стародавнього міста народу майя, де організуються святкові заходи та театралізовані вистави. Вважається, що у цей день на землю спускається один із головних богів ацтекського пантеону – пернатий змій Кетцалькоатль.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.