“Мені давали 4% на життя”: історія мешканки Запоріжжя, яка пережила ампутацію через обстріл РФ

Мешканка селища Зарічне, що неподалік від Запоріжжя, Наталія Панченко, внаслідок російського обстрілу, третього листопада 2023 року, дістала численні поранення та пережила 25 операцій та ампутацію ноги. Майже вісім місяців Наталія лікувалася в Австрії. Наразі жінка повернулася до Запоріжжя і продовжує боротися за можливість повноцінно жити і працювати, – пише Суспільне.

Наталія Панченко працювала вчителькою української мови та літератури в Зарічненській школі. Після ракетного обстрілу 3 листопада 2023 року її життя докорінно змінилося. Жінка згадує, у той день вона приїхала до батьків поратися по господарству, як близько обіду пролунали вибухи:

“Ми сиділи утрьох, я, мама і сестра. Ці уламки металу почали вражати наші тіла. Я побачила розрив своїй правої ноги, потім почала розриватися ліва нога, потім рука, у мами було дуже багато гематом, а сестру відкинуло взагалі”.

Наталія згадує, що на шляху до лікарні вона втратила свідомість:

“Прийшла до тями на другу добу. У мене ще була кінцівка і була нормально закріплена рука. Я вважала, що я кілька місяців полежу у лікарні зі мною буде все гаразд”.

Наталію прооперували в Запорізькій обласній лікарні. Але до складних переломів додались проблеми з судинами:

“Після першої операції, мені на третю добу провели операцію вже на судинах. Про руку сказали, що її можна зберегти. Більш акцентували увагу на нозі. Ліва нога теж була задіта, у лівому стегні досі зберігаються уламки металеві. Ті, що великі прибрали, а ті, що маленькі, залишили назавжди. Порушення голеностопу та легка контузія”.

Наталія на лікуванні в Австрії. Особистий архів Н.Панченко

Із запорізької лікарні жінку направили на безоплатне лікування до Австрії. Наталія ділиться, там медики і поставили її перед найважчим вибором у житті:

“Або я погоджуюсь на ампутацію кінцівки і продовжую своє нове життя на протезі, або я залишаюся із цим пораненням і згодом мій сепсис вражає всі мої органи і я помираю. Мені давали 4% на життя”.

Після операції прийняти себе було важко, — розповідає Наталія. Жінка боролася за життя завдяки підтримці родини:

“Я не хотіла дивитися на свою ногу. Мій психологічний стан він був дуже подавлений, я не хотіла у цей час нічого. Діти мені постійно казали по телефону: “Мама, головне, що ти залишилася жива”.

Через два місяці, після ампутації, Наталія самостійно зробила свої перші кроки на протезі:

“Весь шлях у мене був лежачий, я бачила лише небо, птахів і зірки. Коли я вперше стала, після цих місяців лежання я побачила все, як було раніше. Я побачила ті кущики, ті квіточки, ту травичку, я стала на ноги, я себе відчула людиною, якою я була. Це дуже гарне відчуття”.

Загалом Наталія перенесла 25 операцій по всьому тілу. Ділиться, до протеза вона все ще звикає та переживає фантомні болі:

“Перша це була ампутацію, друга — це реампутація. Далі операції на руці. Операції уламкові. Рука у мене була дуже хвора і на жаль вона і зараз залишається такою. Я досі приймаю знеболювальні, як і для фантомних болей, які залишаються у нозі і для болей, які залишаються в руці, тому що тут пошкоджена нервова система”.

Але попри це у Наталії є мрія — повернутися до професії вчительки і знову викладає школярам українську мову та літературу.

“Я люблю працювати із дітьми, мені хочеться, щоб все було так, як раніше. Я налаштовую себе на продовження своєї педагогічної кар’єри. Думаю, що все буде гаразд. Діти мене теж чекають, вони мене теж дуже підтримували і писали мені, телефонували, теж така дуже гарна група підтримки”.

Читайте також

У Дніпровському районі Запоріжжя триває будівництво «підземної» школи для 1000 дітей

Обстріл передмістя Запоріжжя: Постраждалій жінці ампутували ногу

В Запоріжжі затримали рекетирів, які вибивали гроші з дружини загиблого воїна та погрожували вбити їхню дитину

Під Кам’янським російська армія обстріляла евакуаційну колону, – ФОТО, ВІДЕО