Наприкінці липня 2024 року мешканець Запоріжжя Костянтин Неліпа під час риболовлі знайшов на узбережжі Дніпра великі кістки. Зробити знахідку вдалося завдяки падінню рівня води у річці. Чоловік сфотографував кістки та повідомив про неї працівникам Національного заповідника “Хортиця”. Не довго думаючи науковці виїхали на вказане місце, де визначили, що кістки є решками стародавнього мамонта, – пише 061.
Знахідку будуть зберігатися в Музеї історії запорозького козацтва, за словами в.о. завідувача відділу охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника “Хортиця” Михайла Муленко, знайдені рештки належать до епохи палеоліту, їх вік – понад 10 тисяч років.
Враховуючи той факт, що у Національному заповіднику немає палеонтологів, то було прийнято рішення звернутися до спеціалістів у національний природничий музей НАН України у Києві.
“Нам визначили, що це представник саме мамонтової фауни. Це не слон, а саме мамонт. Найвірогідніше що це “мамонт найвеличніший” або “волохатий”, – розповів Муленко.
Посадовець показав знайдену плечову кістку, лопатку та велику гомілкову кістку. Дві з них – точно поєднуються між собою, що говорить про те, що належать вони одній тварині.
“На території Запорізької області знахідки саме мамонтової фауни вони досить одиничні. Якщо на Київщині та Західній Україні мамонтову фауну досліджували досить активно, то у нас є знахідка з Кирилівки та міста Дніпро, а для Запоріжжя ця знахідка одинична. Вона дає змогу дізнатися про міграцію цих тварин, де вони мешкали. Мамонт був найрозповсюдженішою твариною у північній півкулі. Він водився і в Америці, і в Канаді, і в Євразії. Тепер ми знаємо, що він заходив і південніше. Це унікальна природнича знахідка”, – зазначив науковець.
Фахівці планують проводити подальші дослідження. Хотіли б знайти череп, бо він найбільш інформативний. За ним можна визначити і стать тварини. Щодо віку, то кістки належать точно дорослій тварині. Вона могла сягати 4 метрів в холці.
“Від місця знахідки до автівки кістки треба було нести, бо під’їхати туди не можна. Ми не думали, що вони будуть такими важкими. Нас було 4 людей. Одну кістку несли вдвох, інші – на плечі поклали і несли. Я ніс плечову кістку і думав, що вона така важка, бо адреналін, але потім вже напружився, бо не міг кинути”, – згадує Муленко.
Науковці навіть придумали ім’я мамонту – Ілюша, назвали його так на честь одного з колег, який в день знахідки святкував день народження.
Тільки-но завершиться процес консервації – дослідження продовжать у Європі.
Побачити знахідку можна буде вже цієї середи на виставці, яку відкривають з нагоди дня археолога.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.