У Великій Британії будують підводне місто. Проект Sentinel задуманий як аналог МКС, лише не в космосі, а в океані. CNN пише, що місія творців – поселити людей під водою. Передбачається, що це станція, що складається з окремих сферичних будинків на глибині 200 м. Ці модулі можна буде прилаштовувати один до одного, розширюючи таким чином підводну колонію. Навіщо потрібний такий проект? І чи захочуть люди жити на дні океану?
Вважається, що 200 м – це максимальна глибина проникнення сонячного світла у товщу води. Там живе більшість морських організмів, що робить цю евфотичну зону найбагатшим біомом на планеті. Водночас це і найменш вивчена територія. Саме для роботи морських біологів та інших дослідників станція Sentinel і призначена насамперед, зазначають у компанії DEEP, яка займається проектом.
Розробники вже орендували на південному заході Великобританії, неподалік Брістоля, затоплений кар’єр, де раніше був дайвінг-центр. Там тестуватимуть пілотний модуль, схожий на ті, які в майбутньому складуть будинки підводного міста, пояснила генеральний директор компанії DEEP Крістен Тертуле: “Vanguard — наш перший керований підводний модуль, який ми збираємося спустити у воду на початку 2025 року”.
Він призначений для коротких місій, таких як тренування, вивчення підводного ландшафту тощо і розрахований на трьох осіб.
Спочатку ми плануємо протестувати апарат у тренувальному кар’єрі, щоб досконально перевірити та випробувати всі системи. І лише потім його можна буде створити в океані».
- Читайте також: НАСА запустить апарат для пошуку льоду на Місяці
А на станцію Sentinel на дні океану зможуть заселитися вже до 50 людей. Вони житимуть у підводному містечку 28 днів. При цьому лише науковими місіями проект не обмежується. Базу планують використовувати для тренувань водолазів або астронавтів в екстремальних умовах, для дослідження суден, що затонули, розміщення бригад, що ремонтують інженерні об’єкти. Є проект і туристичний потенціал.
Модулі Sentinel надрукують на 3D-принтері з використанням сталі, армованої суперсплавом на основі нікелю. Такі компоненти використовувалися у ракетах SpaceX. Вартість проекту, як і ім’я, його інвестор – компанія DEEP – тримає у секреті. Але спустити станцію на воду планують уже за три роки. До цього часу будуть готові кілька куль, які стануть підводними будинками. Їх можна буде не тільки встановити стаціонарно в якомусь морі, а й за необхідності перевозити до інших акваторій.
Ідея схожа на підводне село, яке у 1970-х збудував Жак-Ів Кусто. Його проект «Преконтинент» ставив за мету перевірку можливості довготривалого проживання людини під водою. Океанавти знаходилися на глибині 100 м кілька днів, провели експерименти в галузі медицини, сільського господарства і спробували зрозуміти, чи можна в таких умовах ремонтувати бурову установку. Але мрія Кусто переселити людей під воду так і не збулася навіть майже через 60 років. Для промисловості це виявилося дуже дорого, а для простого обивателя надто ризиковано, пояснив генеральний директор компанії «Аргонавт» Ігор Фомін: «На глибині 100 м тиск 11 атмосфер. Питання: скільки туристів матимуть таке здоров’я, щоб поринути в цю кульку, як у готель, і не отримати зупинку серця чи будь-які інші проблеми?
При поверненні туристу на поверхню потрібно буде пройти через барокамеру. Запитання: а скільки піде часу для повернення до атмосферного тиску? Якщо людина пробуде хоча б добу у цій кулястій камері, то на декомпресію піде тиждень».
Довіру до туристичних глибоководних занурень підірвала й недавня трагедія з батискафом «Титан», коли загинуло п’ятеро людей. Експерти сходяться на думці, що причина була у неналежному технічному обслуговуванні апарату.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.