Збірна Англії, яка весь час підбираючись близько до престижного футбольного титулу, ніяк не може його завоювати, знайшла змінника Гарету Саутгейту, який пішов у відставку після чемпіонату Європи в Німеччині. Ним став німець Томас Тухель, третій в історії команди наставник-іноземець. Тухель, який десять років зі змінним успіхом керував європейськими клубами-грандами, головного свого тріумфу досяг саме в Англії, коли в 2021 році, щойно з’явившись у кризі «Челсі», виграв з ним Лігу чемпіонів.
Англійська футбольна асоціація (FA) оголосила про укладання контракту терміном на півтора роки з німцем Томасом Тухелем, який обійме посаду головного тренера збірної країни. Договір набирає чинності з 1 січня 2025 року. Виконавчий директор FA Марк Буллінгем, коментуючи призначення, назвав Тухеля «одним із найкращих наставників у світі», завданням якого є «забезпечити команді найвищі шанси на виграш чемпіонату світу». Він пройде 2026 року у трьох північноамериканських країнах — США, Канаді та Мексиці.
Томас Тухель охарактеризував надану йому можливість тренувати англійців як «величезний привілей» та повідомив, що «давно відчував персональний зв’язок» з англійським футболом.
Цим призначенням FA завершила процес пошуку нового тренера для збірної, що тривав приблизно три місяці. Він почався після відставки колишнього наставника — Гарета Саутгейта. Саутгейт обіймав посаду з 2016 року, і за нього збірна Англії пережила досить специфічний період. З одного боку, вона показувала разючу стабільність, практично не допускаючи явних провалів, і поступово додавала до сили. З іншого, маючи дуже дорогий склад, сформований суцільно з ключових гравців топових клубів на кшталт Гаррі Кейна, Джуда Беллінгема, Деклана Райса, Кайла Уокера, Букайо Сакі, ніяк не могла завоювати престижний титул: той, що був здобутий на світовій першості 1966 і залишається для англійців єдиним історія.
Причому вони двічі поспіль оступилися, перебуваючи впритул до головного континентального трофею. Три роки тому у фіналі чемпіонату Європи англійців здолали у серії пенальті італійці, у липні у вирішальному матчі цього турніру, який приймала Німеччина, з ними впоралися – 2:1 – іспанці. Ця осічка вилилася в розлучення Саутгейта зі збірною.
Під час пошуків його наступника у статусі тимчасово виконуючого обов’язки головного тренера команди з нею працював наставник англійської молоді Лі Карслі. Під його керівництвом вона провела чотири зустрічі в рамках Ліги націй, вигравши один матч у ірландців, два — у фінів, але несподівано поступившись вдома грекам, що невисоко котируються. FA вже оголосила, що поки контракт Томаса Тухеля не набув чинності, Карслі продовжить виконувати функції тренера збірної в листопадових матчах. У них вона зіграє з греками та ірландцями.
FA не приховувала, що розглядала кілька кандидатур на вакантну посаду серед топових тренерів.
Різні джерела вважають, що, зокрема, вона вела переговори з літом «Ліверпуль» німцем Юргеном Клоппом і наставником «Манчестер Сіті» іспанцем Пепом Гвардіолою.
Але Клопп влаштувався керівником футбольного напряму корпорації Red Bull, а Гвардіола вважав за краще залишитися в клубі. Вибір у підсумку припав на фахівця, якому ніколи не довіряли збірні, зате останні десять років довіряли виключно клуби-гранди — дортмундську «Борусію», ПСЖ, «Челсі» та «Баварію» — і у якого, як наголошує ВВС, репутація «англофіла» і справді обожнює і англійську мову, і англійський спосіб життя, і англійський футбол. Футбол — настільки, що наполіг на купівлі «Баварією» двох гравців з Англії — Гаррі Кейна та Еріка Дайєра, незважаючи на те, що бомбардир Кейн обійшовся їй у 2023 році в рекордні для німецького футболу 100 млн. євро з лишком.
У цьому сенсі Томас Тухель відрізняється від двох зарубіжних наставників, яким доводилося тренувати збірну Англії. У нульові кілька сезонів цю посаду обіймав швед Свен-Йоран Ерікссон, а на стику позаминулого і минулого десятиліть — італієць Фабіо Капелло, який дивував тим, що, здається, навіть не намагався вивчати англійську. Втім, пристрасті Томаса Тухеля не позбавили деяких колумністів із провідних британських видань, таких як Daily Mail, від спокуси покритикувати FA за ігнорування місцевих кадрів та запрошення іноземця, тим більше з країни, яка у футболі є найбільш важливим суперником для Англії.
Тим часом набагато цікавішим для вивчення виглядає послужний список Тухеля. Тренер, який переймає і розвиває всі передові тактичні ідеї та тренди, його визнали ще в «Борусії». Але не можна сказати, ніби ці таланти та знання конвертувалися у нагороди саме з фантастичною ефективністю. З «Боруссією» Тухель завоював лише Кубок Німеччини, а два золота французького чемпіонату з ПСЖ навряд чи можна прирівнювати до великої доблесті, враховуючи домінуюче становище паризького клубу на внутрішньому фронті.
Справжній зліт у кар’єрі Томаса Тухеля стався, по суті, один-єдиний — і саме в Англії.
У січні 2021 року його покликали в «Челсі» в розпал сезону, що катастрофічно невдало складався для лондонців. Однак, після приходу Тухеля команда різко додала. А вінцем сезону був її тріумф у Лізі чемпіонів: у фіналі турніру “Челсі” переміг “Манчестер Сіті”.
При цьому розвинути успіх йому не вдалося. З «Челсі» Томас Тухель пішов восени 2022 року після його продажу Романом Абрамовичем консорціуму на чолі з американцем Тоддом Белі і на тлі досить невиразних результатів, а опинившись у «Баварії», примудрився сконфузитися. Чемпіонат Німеччини був першим з 2012 року, в якому мюнхенці не зуміли взяти золото. Вони фінішували в ньому третіми, пропустивши вперед, крім «Байєра», що надто виділявся, ще й «Штутгарт». Зрив призвів до звільнення Тухеля, розповідаючи про який, BBC визнала обов’язковим зауваження щодо його добре відомої у світі футболу конфліктності. Генеральний директор «Боруссії» Ханс-Йоахім Ватцке говорив про Томаса Тухеля як про людину зі «складним характером», а у Франції часто писали про його сварки зі спортивним директором ПСЖ Леонарду.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.