Intel – піонер напівпровідникової галузі, який протягом кількох десятиліть домінував на світовому ринку. Але низка недалекоглядних стратегічних рішень призвела до багатомільярдних збитків та втрати колишніх позицій. А тепер навіть загрожує обернутися втратою незалежності компанії.
З початку поточного року збитки Intel перевищили вже $19 млрд. Навіть з урахуванням надій керівництва корпорації заощадити у 2025 році $10 млрд негативний баланс операційної діяльності компанії виглядає жахливо. Конкуренти ж, бачачи падіння вартості Intel, намагаються придбати такий великий актив за вигідною ціною. Qualcomm, що випускає мікросхеми для мобільних пристроїв та іншої електроніки, вже зробив пропозицію керівництву Intel із дружнього поглинання компанії.
Ще 20 років тому Intel був беззаперечним лідером на ринку мікропроцесорів. Але відсутність ринкового чуття та стратегічні помилки п’яти генеральних директорів компанії поспіль призвели до того, що корпорація опинилася на межі краху та втрати незалежності.
Адже родоначальники бізнесу Intel відрізнялися саме інноваційним мисленням і вмінням передбачати тенденції на ринку.
Intel заснували у 1968 році Роберт Нойс та Гордон Мур. Роберт Нойс раніше, 1960 року, був одним із творців першої у світі мікросхеми. Гордон Мур — інженер, який передбачив, що виробники матимуть змогу подвоювати кількість транзисторів на кристалі мікросхеми кожні 24 місяці. Ця тенденція справді не тільки виявилася на зорі світової індустрії мікропроцесорів, а й зберігається досі.
Створений двома блискучими інженерами Intel, здавалося, був приречений на успіх. У 1971 році компанія стала першим у світі виробником комерційно доступного мікропроцесора 4004. Це був важливий крок на шляху до перетворення комп’ютерів з пристроїв розміром з кімнату і навіть спортзал на машини, що містилися на офісному столі. Адже замість набору мікросхем, кожна з яких виконувала лише одну функцію обчислень, з’явився мініатюрний центральний процесор, здатний виконувати по 60 тисяч операцій на секунду.
І далі довгий час рівних компанії Intel на ринку не було. В основі успіху завжди були інновації. Навіть у такі непрості періоди, як 1980-і, коли попит на мікрочіпи виявився набагато нижчим за пропозицію, Intel справлявся з ситуацією — нехай і ціною масових скорочень співробітників — і зберігав лідерство на ринку.
А в 1990-х компанія випустила перший Intel Pentium — проривний мікропроцесор з 3,1 млн транзисторів. І запустила з цієї нагоди блискучу рекламну кампанію Intel Inside. З одного боку, споживачів знайомили з тим, що знаходиться всередині комп’ютера, а з іншого – міцно вбивали їм у голови, що там має бути процесор від Intel – і жодних інших.
Ось це були останні стратегічно успішні кроки Intel.
Intel невіруючий
Сьогодні найдорожчою технологічною корпорацією у світі є Nvidia. На відміну від керівників Intel 1990-х – початку 2000-х, її засновники вірили, що майбутнє комп’ютерного ринку за відеоіграми та тривимірною графікою та що додатково навантажувати центральні процесори масштабними обчисленнями – шлях у нікуди.
Перший успіх Nvidia приніс процесор RIVA 128 – графічний прискорювач, випущений 1997 року. А вже до початку 2000-х у цьому сегменті ринку залишилося, по суті, всього два великі виробники — Nvidia та ATI Technologies. Intel, представивши i740 і побачивши його провал на ринку, вирішив припинити експерименти з графічними мікропроцесорами і зосередитися на тому, що він умів робити, – центральних процесорах.
За кілька десятиліть з’ясується, що це було першим великим прорахунком у низці помилок планування.
Другий промах стався у 2007 році, коли Стів Джобс представив перший iPhone, розпочавши еру смартфонів та мобільної техніки. У iPhone цілком міг виявитися якийсь із чіпів Intel. Але тодішній генеральний директор Пол Отелліні, не надто вірячи в успіх смартфона, вважав, що угода з Apple не принесе достатнього прибутку. У результаті Apple стала випускати свої пристрої на базі процесорів Arm Holdings.
І нехай Apple платить Arm всього по $0,3 за кожне зі своїх пристроїв, де є чіп британської компанії, нехай для Arm американський виробник не головний клієнт, а сама вона тим часом є найбільшим постачальником чипів для виробників мобільних пристроїв. мільярди доларів додаткової вигоди, просто не погодившись стати частиною смартфонів Apple. Mac.
Наступником пана Отелліні, якого інвестори буквально викинули з компанії після майже 40 років роботи, у 2013 році став Брайан Кржанич. Для цього Intel придбав Altera та Mobileye, витративши більше $30. млрд.
Обидві покупки, очевидно, не виправдали очікувань. Ринок безпілотних автомобілів досі в зародковому стані.
Крім того, пан Кржанич під час свого правління виступив проти освоєння обладнання екстремальної ультрафіолетової літографії для виробництва мікрочіпів, вважаючи, що ця технологія ніколи не стане успішною. конкурентами.
На зміну Брайану Кржаничу, який не зміг виправити становище компанії на краще, в 2018 році прийшов Боб Свон. Він, як і його попередники, зумів відзначитися хіба що черговим недалекоглядним рішенням. , не вірячи в те, що розробки в цій галузі стануть комерційно успішними хоча б у найближчому майбутньому.
Прорахунок пана Свона став очевидним лише через чотири роки, коли наприкінці 2022-го OpenAI представила чат-бот з генеративним штучним інтелектом ChatGPT, розробку, що буквально підірвала ринок ШІ, для обробки великих масивів даних чудово підходять графічні процесори. спочатку робила ставку, наприклад, Nvidia і від розвитку яких близько 20 років тому відмовився Intel.
“Наші витрати високі, наша маржа низька”
У 2020 році виникло відчуття, що справи Intel пішли в гору. Річна виручка, наприклад, досягла $77,9 млрд проти $72 млрд роком раніше. яка змусила мільйони людей по всьому світу засісти вдома, віддалено вчитися, працювати, розважати себе переглядом серіалів чи комп’ютерними іграми і, відповідно, активно закуповувати техніку.
Але вже в 2022 році стало зрозуміло, що сплеск продажів був короткостроковим.
$16,6 млрд — стільки Intel втратив лише у третьому кварталі 2024 року. І це за «значного прогресу» у скороченні витрат, про яке розповідало керівництво під час подання фінансових результатів у спробі хоч якось підбадьорити інвесторів компанії.
Із початку 2024 року акції Intel подешевшали вдвічі.
Intel здається конкурентам настільки ослаблим, що вони готові поглинути його. Принаймні з такою пропозицією на керівництво Intel вже вийшла Qualcomm. Ще один американський виробник, який зайняв домінуюче становище на ринку мікросхем смартфонів.
Врятувати Intel зголосився інвестфонд Apollo Global Management, який готовий інвестувати у виробника мікропроцесорів $5 млрд в обмін на акції компанії.
Офіційної відповіді самого Intel на жодну з цих пропозицій поки не було.
Ймовірно, компанія та її гендиректор ще вірять у свій план: скоротити 15% співробітників, заощадити $10 млрд у 2025 році, не платити дивіденди та чекати можливості наздогнати своїх конкурентів. Допомогти їй у цьому мають урядові гранти та багатомільярдні вкладення у виробництво.
Але все це в теорії та в найближчому майбутньому. Поки корпорації не вдалося скористатися «перевагами таких потужних тенденцій на ринку, як штучний інтелект», зізнавався в серпні глава Intel Патрік Гелсінгер. «Наші витрати надто високі, наша маржа надто низька»,— підсумував тоді він.
“Історично так склалося, що Intel завжди була компанією, яка рухала технічний прогрес”, – коментує Vox долю Intel голова аналітичної компанії Futurum Group Деніел Ньюман.
Але в якийсь момент Intel “проспав перехід індустрії на ШІ”, що обернулося для компанії втратою лідируючих позицій на ринку. Тим не менш, аналітик налаштований оптимістично: на його думку, Intel виживе. «Навіть якщо вони посідають друге чи третє місце після Samsung, ми все одно потребуємо Intel. А такі різкі зміни у зв’язку з ШІ — ніхто не зреагував би досить швидко»,— підсумував пан Ньюман.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.