Наприкінці червня Верховна Рада ухвалила, а у липні президент Володимир Зеленський підписав закон, який мав розширити доступ важкохворих українців до дорогих ліків. Документ передбачав, що їх можна буде закуповувати не лише за кошти держбюджету, а й за рахунок місцевих бюджетів і комунальних медзакладів.
Однак у фінальному тексті з’явилися непомітні для широкого загалу правки, які ніяк не стосуються медицини. Їх ініціював депутат від “Слуги народу” Олег Марусяк, і вони змінили правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК).
Від ліків — до офшорів
КІК — це іноземні компанії, які належать українським громадянам і зобов’язані декларувати доходи в Україні та сплачувати з них податки. До цього часу власники таких компаній платили 10,5% (9% ПДФО + 1,5% військового збору) з доходів, отриманих офшорами від українського бізнесу, навіть якщо вже сплачено податок на репатріацію.
Правка Марусяка скасувала цей останній етап оподаткування: тепер, якщо податок на репатріацію вже сплачено, власник КІК більше не платить ПДФО і військовий збір. Економія для бізнесу — 10,5%, для бюджету — десятки, а то й сотні мільйонів гривень недоотриманих надходжень.
Ба більше, зміни набули чинності заднім числом — з 1 січня 2024 року. Це дозволило не платити податки вже за результатами декларування доходів за 2024 рік.
- Читайте також: Німецька Merck купує за $3,9 млрд американську SpringWorks
Офіційна версія і критика
Депутат пояснив, що діяв на прохання бізнесу, який скаржився на подвійне оподаткування. Аргумент підтримав Мінфін і Європейська бізнес-асоціація. Вони вважають, що один і той самий дохід обкладався податком двічі — при репатріації та при декларуванні бенефіціаром.
Водночас економісти зазначають: природа цих платежів різна, а міжнародна практика часто передбачає податок з доходів КІК навіть після репатріації. Українське законодавство в цій сфері вважалося одним із найжорсткіших, і його послаблення під час війни виглядає щонайменше дискусійним.
Схема не нова
Подібний метод “протягування” непрофільних правок депутати вже використовували, коли намагалися змінити законодавство про НАБУ та САП, вписавши поправки в закон про зниклих безвісти.
Тепер же під виглядом допомоги пацієнтам із важкими діагнозами було ухвалено норму, яка зменшує податкове навантаження на власників офшорів. І це — на тлі валютних послаблень НБУ, що дозволили виводити дивіденди за кордон не лише за 2024-й, а й за 2023 рік.
Експерти припускають: скасування “десятини” для бенефіціарів КІК може стати прецедентом для подальших податкових поступок великому бізнесу під час війни, коли бюджет потребує кожної гривні.
