Каховське водосховище, створене у 1955–1958 роках на Дніпрі, займало понад 2000 км² і містило 18 км³ води. Підрив дамби 6 червня 2023 року російськими силами (за даними розслідувань, включаючи ООН та українські органи) призвів до вивільнення 16,4 км³ води, затоплення 600 км² на Херсонщині та екологічної катастрофи. За два роки, станом на серпень 2025 року, дно водосховища (площею близько 1870 км²) зазнало радикальних змін: з пустелі та мулу воно перетворилося на динамічну екосистему з лісами, болотами та озерами. Супутникові знімки (Sentinel-2, Landsat) показують, що у 2025 році вода займає лише 20–30% території (проти 13–15% восени 2023-го), а решта — сухі або зволожені ділянки з рослинністю.
Експедиції вчених, таких як ботанік Анна Куземко (Інститут ботаніки НАН України), проводилися чотири рази у 2023–2025 роках попри ризики (артобстріли, дрони). Дослідження, опубліковані у Science (березень 2025) та звітах UWEC (Ukrainian War Environmental Consequences Work Group), підтверджують швидке відновлення, але й тривалі загрози. Великий Луг — історична заплава Дніпра до будівництва греблі — повертається в новому вигляді, з відновленням третини угруповань рослин і тварин (з 11 видів у 2023 до понад 300 у травні 2025).
Рослини та ліси: швидке заростання, але з ризиками
Одразу після катастрофи лунали прогнози про пилові бурі від сухого мулу, але природа адаптувалася. Насіння верби та тополі, що дозрівало в червні 2023-го, осіло на мулі та проросло. Мул виявився щільним, з кіркою водоростей, що запобігло ерозії.
- Верби та тополі: У 2023-му сіянці сягали 1 см, у жовтні — 3 м, у 2024 — 4,7 м, у 2025 — до 7–9 м. Щільний ліс (до 40 млрд дерев, з яких виживе ~500 млн) формує яруси: деревний (верба біла, тополя чорна), чагарниковий, трав’яний (очерет, рогіз) та моховий. У 2025-му зафіксовано цвітіння дворічних верб — аномалія через поживний ґрунт і конкуренцію за світло (зростання 2–3 см/добу спочатку). Вербово-тополеві ліси — рідкісні в Європі, охороняються Бернською конвенцією; цей може стати найбільшим у степовій зоні України (до 150 тис. га лісу у 2024–2025).
- Інші рослини: Повернулися 300+ видів, включаючи болотні (рогіз, осоки) та квіти. Навесні 2025 фотосинтез верб/тополь кращий, ніж у Києві, завдяки вологості. Чужорідні (аморфа) — меншість. У 2025 через посуху (безсніжна зима, +40°C влітку) 75% рослинності деградувало, пожежі спалили 320 га, але весняні дощі стимулювали ріст до 135 тис. га (48 тис. га дерев, 87 тис. га боліт/лугів).
- Старі річки та озера: Річки як Кам’янка відновили русла (перше за 70 років), з очеретом на берегах. Озера (30% території у 2024) приваблюють птахів; водна рослинність (рогіз) з’явилася. Болота утворилися в низинах, сприяючи біорізноманіттю.
| Показник | 2023 (осінь) | 2024 (весна) | 2025 (серпень) |
|---|---|---|---|
| Площа водойм | 13–15% | >30% | 20–30% (через посуху) |
| Висота дерев | 3 м | 4,7 м | 7–9 м |
| Кількість видів рослин | ~40 | ~140 | >300 |
| Лісова покривність | 18% | 50% | 60–70% (з деградацією 75%) |
Тварини та риба: повернення мігрантів, але масова загибель
Катастрофа знищила багато прісноводних риб (лящ, короп, щука — до 50 видів, винос у Чорне море). Загинуло 60% мідій біля Одеси через опріснення. Але проточність Дніпра (200 км відновленого русла) дозволила міграцію.
- Осетер: Перші знахідки руського осетра (вагою >10 кг) біля Хортиці у 2024–2025 — вперше за 70 років. Історичні нерестовища біля Запоріжжя відновлюються; 4 підтверджені особини.
- Інші тварини: Птахи скупчуються на озерах; повернулися кабани, козулі, зайці, лисиці, єнотовидні собаки. Комахи та дрібні гризуни — на 20–30% менше. У лісах — сліди диких тварин (2024 фото). Загинуло багато раків, молюсків; мільярди мушель дрейсени встеляють дно, але гниють, утворюючи “мушлі під ногами”.
- Чорне море: Опріснення (солоність 4‰ біля Одеси vs 15–17‰ норма) вбило морську рибу, але у 2025 якість води нормалізувалася (за Віктором Демченком, ІМБ НАН). Токсини осіли на дні, ризикуючи повторним забрудненням штормами. Дельфіни/афаліни гинули масово (2023–2025), частково через катастрофу.
Біорізноманітність зросла: з 40 видів птахів/риб у 2023 до сотень у 2025, але війна ускладнює моніторинг.
Токсичні загрози: “бомба уповільненої дії”
Накопичення за 70 років: гербіциди, нафтопродукти, стічні води з Запоріжжя/Дніпра. У 90% проб (2023, Українська природоохоронна група) — перевищення ГДК токсинів.
- Важкі метали: ~83 тис. т (нікель, кадмій, свинець, миш’як) у відкладах (Science, 2025). <1% вивільнилося у 2023, але дощі/повені вимивають решту в Дніпро, ґрунти, рослини. Ризик для городів (мул на полях), поливу; накопичення в ланцюгу харчування (рак, неврологія). Верби поглинають метали, але зруб/затоплення вивільнить їх.
- Пестициди: Високі рівні DDT/HCH на пляжах Запоріжжя (Arnika, 2024–2025; перевищення 2300 разів для бензо(а)пірену). Джерело — радянські склади/агрокультури. Ризик для їжі, якщо мул використовують як добриво.
- Інше: Нафтопродукти, PFAS, радіонукліди (з Чорнобиля). У 2025 осад — 1,5 км³, pH 7–8,6 стримує міграцію, але посухи/дощі активують. Проблема на десятиліття; моніторинг обмежений окупацією (Лівобережжя).
| Токсин | Кількість/перевищення | Ризики |
|---|---|---|
| Важкі метали (Pb, Cd, Ni) | 83 тис. т | Накопичення в рослинах/рибі; рак, нирки |
| DDT/HCH | Високі на пляжах | Нервова система; через ланцюг до людей |
| Бензо(а)пірен | >2300 разів ГДК | Канцероген; забруднення ґрунту/води |
Наслідки для нижче дамби та Чорного моря
Затоплення 2023 знищило березові ліси, волошки, лишайник у “Олешківських пісках”. Загинуло 50 видів риб, тисячі тварин/птахів. Окупація блокує доступ; супутники показують деградацію. Чорне море: очищення до 2025, але донні відклади — ризик. Загальні втрати: $14 млрд (ООН, 2023).
Перспективи: відновлення чи реконструкція?
У 2025 екосистема — “великий природний експеримент” (The Guardian): 80% заплавного лісу за 5 років. Екологи (Василюк, Маник) проти відновлення дамби — за ревайлдинг (як Дунайська дельта). Але Ukrhydroenergo планує реконструкцію для енергії/зрошення. Токсини ускладнюють: верби фіксують забруднення, але потребують досліджень. Війна гальмує; UWEC радить мапу загроз до 2025.
Природа показала стійкість, але антропогенний фактор (війна, клімат) визначає майбутнє. Для моніторингу — супутники та експедиції; ризики для 1 млн людей (вода, їжа).
