Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні підкреслив, що захист від російських безпілотних літальних апаратів — це спільне завдання для України та її партнерів. За словами президента, Україна має «значно дешевші, більш масовані та системні рішення» проти «Шахедів» і «Гербер», ніж дорогі комплекси на кшталт «Петріотів» та бойові винищувачі, і готова передавати знання та навчати партнерів цим підходам.
«Захист України — це дійсно спільне завдання. І ми готові навчити такому захисту всіх партнерів… хоча у НАТО є ‘Петріоти’ та сильні винищувачі, проти ‘Шахедів’ та ‘Гербер’ ми маємо значно дешевші, більш масовані та системні рішення», — сказав Зеленський.
Передумови та міжнародний контекст
Звернення відбулося на тлі масових прольотів російських дронів, частина з яких 10 вересня вперше проникла вглиб території Польщі. У кількох польських регіонах уламки були знайдені поблизу кордонів, один безпілотник пошкодив житловий будинок. У відповідь низка європейських армій почала практичний обмін досвідом з України: польські фахівці заявили про візити для вивчення техніки збивання дронів, а Міноборони Польщі повідомило про плани спільної співпраці на своїй території.
Що пропонує Україна
Зеленський запропонував не лише навчання, але й започаткування проєктів спільного фінансування та виробництва дронів-перехоплювачів. Це включає:
- передачу практичного досвіду тактики масованого застосування засобів ППО малої вартості;
- спільні програми з навчання інженерів і операторів;
- кооперацію у виробництві систем перехоплення та засобів радіоелектронної боротьби.
Читайте також: Росія почала використовувати реактивні “Шахеди”: чим небезпечні нові дрони-камікадзе Shahed-238
Чому це важливо
Традиційні дорогоцінні засоби повітряної оборони ефективні, але мають високу вартість і не завжди оптимальні для боротьби з масованими недорогими дронами. Масштабні, доступніші рішення можуть дозволити країнам швидко нарощувати кількість захисних засобів і закривати ширші сектора повітряного простору без величезних бюджетних витрат. Для сусідніх держав, які зіткнулися з пролітами «Шахедів», це питання безпеки в регіоні та необхідності швидкої адаптації.
Ризики та виклики
- погодження технічних стандартів і сумісності між країнами;
- фінансування спільних виробничих ліній;
- навчання персоналу та безпека передачі чутливих технологій;
- дипломатичні нюанси, пов’язані з розгортанням систем на території третіх країн.
Висновок
Українська пропозиція поєднує тактичний досвід і прагматичні рішення для боротьби з дешевими масованими БпЛА. Її успіх залежатиме від готовності партнерів оперативно співфінансувати проєкти, обмінюватися технологіями та впроваджувати навчальні програми на своїй території.
