Від загону з 6 рушниць до командування Корпусом: Хто такий Андрій Білецький?

Screenshot 5 3

Андрій Білецький, колишній лідер «Азову», нардеп і громадський діяч, продовжує еволюціонувати від вуличного активіста до ключового військового командира. 1 жовтня 2025 року президент Володимир Зеленський присвоїв йому звання бригадного генерала, що підкреслює його роль у реформуванні ЗСУ. Білецький командує Третім армійським корпусом з березня 2025 року, керуючи десятками тисяч бійців на східному напрямку. Його кар’єра — від арештів за «політичний тероризм» до звільнення Маріуполя — викликає як захоплення, так і суперечки через минулі радикальні погляди. У цьому огляді — оновлений профіль на основі свіжих даних, включаючи недавні успіхи корпусу та реакції в медіа. 

Дитинство, юність та перші кроки в активізмі

Андрій Євгенович Білецький народився 5 серпня 1979 року в Харкові в родині з козацькими коренями. Батько Євгеній — з Краснопавлівки на Харківщині, мама Олена (Лукашевич) — з української шляхти. У 2001 році закінчив історичний факультет Харківського національного університету ім. Каразіна, де працював викладачем.

Його активізм почався з протестів «Україна без Кучми» в березні 2001 року, де СБУ вимагала його відрахування з університету. Білецький приєднався до ВО «Тризуб» ім. Бандери та «Патріот України», де став ключовою фігурою. У 2007 році опублікував статтю «Український расовий соціал-націоналізм», де відкидав демократію, закликав до «расового очищення» та «хрестового походу» проти «семітів». Ця публікація досі цитується критиками як расистська, хоча в 2015 році Білецький заперечив авторство, назвавши текст «сфабрикованим».

Політичні Переслідування та «Бій на Римарській»

У 2011 році Білецького заарештували за «справою оборонців Римарської»: проросійський активіст Сергій Колесник (який вижив після перестрілки) звинуватив його у замаху з метою вбивства. Білецький провів понад два роки в харківському СІЗО, де, за його словами, «вбитий Колесник давав покази про своє вбивство». Амністія після Євромайдану 2014 року визнала його політв’язнем.

У березні 2014-го Білецький очолив «Правий сектор-Схід» (Харків, Донецьк, Полтава, Луганськ). Ключовий епізод — «бій на Римарській» 15 березня 2014: проросійські сили (включаючи Жиліна та Моторолу) штурмували офіс «Патріота України» з вогнепальною зброєю. Захисники (два десятки людей з 6 рушницями, пістолетом Макарова та травматами) відбили атаку, вбивши двох нападників. Білецький: «Ми хотіли, щоб Харків залишався українським».

Військова Кар’єра: Від «Азову» до Корпусу

З 2014 року Білецький — ключовий гравець на фронті:

  • 2014: Засновник і командир батальйону (згодом полку) «Азов». У червні звільнив Маріуполь від сепаратистів. У травні–жовтні командував полком під час АТО.
  • 2015: Участь у звільненні Широкиного, Бердянського, Лебединського, Комінтернового та Павлополя; відведення фронту від Маріуполя.
  • 2022: Після повномасштабного вторгнення сформував добровольчий загін ТрО «Азов-Київ» для оборони столиці. Очолив полк ССО «Азов» Київ, переформований на 3-ту окрему штурмову бригаду (3 ОШБр).
  • 2023–2024: Командир 3 ОШБр. Бригада пройшла Київську кампанію, Бахмут, Авдіївку. У серпні 2024-го контратакувала, просунувшись на 2 км². У січні–лютому 2025-го «танкоцид» — відбили два механізовані штурми РФ.
  • З березня 2025: 3 ОШБр масштабована до Третього армійського корпусу (ТАК) — першого з нових корпусів ЗСУ в реформі. Білецький — командир, керує десятками тисяч бійців на східному фланзі (включаючи бригади «Азов», 3 ОШБр та інші). 23 березня 2025-го корпус звільнив село Надія на Луганщині.

Білецький наголошує на «Хартії 2.0» — децентралізованому управлінні: «Командир повинен бути на передовій, діяти ‘єдиним фронтом'». У інтерв’ю Юрію Бутусову (Бутусов.Плюс) він сказав: «Не змінюватиму командирів огульно — спиратимуся на компетентних офіцерів, але пояснюватиму причини зняття некомпетентних. Пріоритет — підготовка в стислі терміни».

1 жовтня 2025-го Зеленський присвоїв йому звання бригадного генерала (раніше — полковник), що робить Білецького першим з «комкорів» у новій реформі ЗСУ.

Політична Кар’єра та Суперечки

  • 2014: Переміг на мажоритарці в Києві (33,75%, 31 445 голосів) як незалежний кандидат (підтриманий «Правим сектором»). Став нардепом VIII скликання, але відомий як «найбільший прогульник» — пріоритет фронт.
  • 2017: Заступник голови комітету з нацбезпеки та оборони.
  • 2016–2019: Засновник партії «Національний корпус» (НК). Фінансується членськими внесками та донатами. Білецький: «Не хочу загадувати — від аспіранта до СІЗО, від партизанського загону до парламенту».
  • 2023–дотепер: Не балотувався, фокус на фронті. На питання про президентство: «Кожен солдат мріє стати генералом, а політик — президентом».

Суперечки: Про минулі погляди (расизм, антисемітизм) Білецький заперечує авторство тексту 2007-го, але критики (включаючи РФ-пропаганду) використовують його для дискредитації. У 2015-му в ефірі «Громадського» заявив: «Дистанціююся від минулого, погляди змінилися».

Реакції в Медіа та на X

  • Медіа: BBC та NV хвалять реформу корпусів як «ключову» для децентралізації ЗСУ, з Білецьким як «обличчям» проєкту «Комкори». LIGA.net та УНІАН відзначають «амбітні плани» ТАКа — «змінити цю війну». 24 Канал акцентує на новому званні: «Від полковника до бригадного генерала — визнання успіхів». Критика: Російські ЗМІ (RT) називають його «нацистом», ігноруючи реформи.
  • На X: Офіційний акаунт @AndrijBilec (12,5 тис. фоловерів) неактивний з 2025-го (останні пости — про «Азов» 2024). Обговорення зосереджене на @BiletskyAndriy (як у статті): пости про корпус набирають тисячі лайків, з коментарями «Гордий за Трійку!» та «Білецький — символ опору». Пошук за «Білецький корпус» показує підтримку від ветеранів, але й скепсис: «Чи не повернеться радикалізм?».
Етап Кар’єри Ключові Події Роль
Активізм (2001–2014) Протести «Україна без Кучми», арешт 2011, «Бій на Римарській» Лідер «Патріот України», політв’язень
АТО/ООС (2014–2021) Засновник «Азову», звільнення Маріуполя, Широкиного Командир полку «Азов»
Політика (2014–2019) Нардеп VIII скликання, засновник НК Заступник комітету з нацбезпеки
Повномасштабна Війна (2022–2025) 3 ОШБр, «танкоцид» 2025, звільнення Надії Командир корпусу, бригадний генерал
Плани Реформа «Хартія 2.0», підготовка підрозділів «Єдиний фронт» на сході

Білецький — символ трансформації: від радикала до генерала, який реформує ЗСУ. Його корпус — частина ширшої стратегії (1-й «Азов» Прокопенка, 2-й Оболєнського), з бюджетом на модернізацію. Для оновлень стежте за ЗСУ та @AndrijBilec. Якщо потрібні деталі про конкретний етап чи інтерв’ю, дайте знати!