Під час переговорів щодо нової програми співпраці МВФ закликав Україну активніше послаблювати гривню. За позицією Фонду, контрольована девальвація допоможе уряду збільшити бюджетні надходження, особливо на тлі зростання військових витрат і ризиків із міжнародним фінансуванням у 2026 році,- пише gromrady.org.ua.
Слабша гривня означає більше податкових надходжень з імпорту та більші обсяги гривневих коштів при конвертації зовнішньої допомоги. МВФ традиційно виступає за ринкове курсоутворення та вважає, що занадто міцна гривня спотворює економічні пропорції.
Чому гривня тримається попри торговельний дефіцит
Попри рекордний дефіцит зовнішньої торгівлі — $29,6 млрд за дев’ять місяців 2025 року — гривня демонструє стабільність і навіть незначне зміцнення: з 42,02 до 41,74 грн/$ з початку року.
Секрет полягає у величезних обсягах зовнішньої допомоги. За даними Мінфіну, від початку 2025 року Україна отримала $37 млрд кредитів і грантів, що фактично перекриває дефіцит торгівлі.
НБУ пояснює, що ці надходження є своєрідною “платою за безпеку”, яку Україна “експортує” до ЄС, стримуючи російську агресію. Саме завдяки цим потокам резерви країни залишаються біля історичних максимумів, а курс не зазнає різких коливань.
Аргументи НБУ: курс не штучний
У Нацбанку запевняють, що нинішній курс не є результатом адміністративного тиску. На відміну від 2022 року, коли долар був “заморожений” на рівні 36,56 грн, тепер різниця між готівковим і офіційним курсом майже зникла.
Регулятор продовжує політику “керованої гнучкості”, коли валютний курс може рухатися в обидва боки під впливом ринку, а інтервенції лише згладжують коливання. За 2025 рік НБУ продав $26 млрд для стабілізації ринку, але резерви при цьому майже не зменшились.
Плюси для бюджету — ризики для економіки
МВФ бачить у девальвації інструмент для покриття дефіциту бюджету. Вищий курс долара означає більші доходи від ПДВ на імпорт і більші гривневі надходження від зовнішніх грантів.
Втім, аналітики застерігають: девальвація може вдарити по інфляції, боргу та споживчому ринку.
- Імпорт подорожчає, що зменшить споживання і підвищить ціни.
- Державний борг, номінований переважно у валюті, подорожчає для бюджету.
- Інфляція може зменшити довіру населення до гривні, стимулюючи “доларизацію” економіки.
“Поступова контрольована девальвація може бути прийнятною, якщо вона не прискорить інфляцію і не дестабілізує фінансову систему”, — зазначає директор департаменту аналітики “Райффайзен банку” Олександр Печерицин.
Політичний аспект: непопулярне, але неминуче рішення
Ухвалений у першому читанні бюджет-2026 розрахований за курсом 45,7 грн/$. Проте більшу частину 2025 року реальний курс тримався на рівні 41,5–42 грн. Така різниця створює проблеми з плануванням доходів.
НБУ поки не бачить підстав для різкої девальвації, але визнає, що зниження обсягів міжнародної допомоги у 2026 році може посилити тиск на гривню.
“Схоже, регулятор дотримуватиметься політики стриманої девальвації. Очікування ринку зосереджені навколо позначок 42–42,5 грн/$, а до кінця року можливе поступове послаблення до 43 грн/$”, — прогнозує керівник валютних операцій банку “Авангард” Юрій Крохмаль.
Прогноз: повільна девальвація без шоку
Аналітики сходяться на думці, що у 2025 році гривня залишиться стабільною, а її зниження буде плавним.
- “Райффайзен банк” прогнозує курс 43 грн/$ наприкінці року.
- “ОТП банк” очікує торги в діапазоні 41,5–42 грн/$.
- Резерви НБУ залишаються достатніми для стримування ринкових коливань.
Таким чином, МВФ і НБУ мають спільну мету — зберегти макрофінансову стабільність. Розходження лише у методах: Фонд наполягає на “економічній реалістичності”, тоді як НБУ — на “соціальній передбачуваності”.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.