У 1997 році українська мікологиня Неллі Жданова увійшла до зруйнованого четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС та виявила там несподіваного “мешканця” — чорну цвіль, що густо вкривала стіни, стелі та навіть внутрішні порожнини труб.
Попри смертельно небезпечний рівень радіації, ця пліснява не просто виживала — дослідження показали, що вона тягнеться до джерел випромінення та активно колонізує заражені зони.
🔬 Чому чорнобильські гриби “люблять” радіацію
У структурі грибів учені знайшли велику кількість меланіну — пігменту, який у людей відповідає за колір шкіри та волосся.
Меланін здатен:
- поглинати іонізуюче випромінення;
- розсіювати його енергію;
- захищати клітини від пошкоджень;
- нейтралізувати реактивні молекули.
Під час дослідів 2007 року команда Катерини Дадачової довела, що меланізовані чорнобильські гриби росли на 10% швидше, коли їх піддали дії радіоактивного цезію.
Це привело дослідників до гіпотези про радіосинтез — можливість грибів використовувати енергію випромінення так, як рослини використовують світло при фотосинтезі.
🛰️ Гриби в космосі: результати експерименту NASA
У 2018 році штам Cladosporium sphaerospermum, знайдений у Чорнобилі, відправили на МКС. Уже через 26 днів він:
- зростав у 1,21 раза швидше, ніж на Землі;
- продемонстрував здатність блокувати частину галактичного космічного випромінення.
Навіть тонкий шар культури створював помітний біозахист.
🧩 Потенційні застосування
1. Очищення радіоактивних територій
Гриби можуть прискорювати розпад окремих ізотопів і стабілізувати забруднені ґрунти.
2. Біологічні “стіни” для космічних кораблів
NASA розглядає використання меланінових грибів як легкого та самовідновного шару захисту від космічної радіації.
3. Нові технології для медицини та енергетики
Поглинання та перетворення радіації відкривають шлях до нових антиоксидантів і біоматеріалів.
Хоча феномен радіосинтезу ще не доведений остаточно, дослідження чорнобильських грибів показують, що природа здатна адаптуватися до середовищ, які здавалися повністю непридатними для життя.
