ЄС не може домовитися, як профінансувати Україну на тлі мирних переговорів: заморожені активи РФ, погрози Кремля та спротив Бельгії поставили Брюссель перед складним вибором.
18 грудня лідери Європейського Союзу зібралися на один із найскладніших самітів за час повномасштабної війни Росії проти України. На порядку денному — не лише політична підтримка Києва, а й конкретне питання: де взяти гроші для України на найближчі два роки, коли тривають мирні переговори та зменшується допомога США.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що результатом мирних переговорів має стати «справедливий і сталий мир», а сталий — означає такий, що не створює умов для нової війни. За її словами, фінансова підтримка України є частиною цієї стратегії.
Президент Євроради Антоніу Кошта публічно пообіцяв: лідери ЄС не залишать саміт, доки не домовляться про джерела фінансування України, навіть якщо переговори триватимуть кілька днів.
Чому питання грошей стало критичним саме зараз
Від початку повномасштабної війни Україна спрямовує більшість власних доходів на оборону. Невійськові видатки — зарплати, пенсії, освіта, медицина — фактично фінансуються за рахунок зовнішньої допомоги.
Перші місяці війни Україна покривала дефіцит бюджету емісією гривні, що призвело до інфляції та тиску на валютні резерви. Згодом основний фінансовий тягар взяли на себе країни G7, ЄС та МВФ.
Однак у 2025 році ситуація змінилася:
- США скоротили фінансову допомогу Україні
- військова допомога з боку Вашингтона ускладнилася
- основна відповідальність лягла на Європейський Союз
За оцінками Єврокомісії та МВФ, у 2026–2027 роках Україні знадобиться близько 135 млрд євро зовнішнього фінансування — і це за умови, що війна завершиться до кінця 2026 року.
Що буде, якщо грошей не буде
Українська влада прямо говорить про ризики. Голова НБУ Андрій Пишний попереджає про можливі:
- прискорення інфляції
- девальвацію гривні
- проблеми з макрофінансовою стабільністю
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа заявила, що без додаткової допомоги вже з весни наступного року можуть виникнути проблеми з фінансуванням соціальної сфери — освіти, медицини, соціальних виплат.
Водночас, за її словами, витрати на оборону та виплати військовим залишаться пріоритетом і скорочуватися не будуть.
Заморожені російські активи: головний ресурс і головна проблема
Після запровадження санкцій проти Росії Захід заморозив її активи за кордоном. Загальна сума — близько 300 млрд доларів, з яких:
- близько 245 млрд доларів — у ЄС
- близько 55 млрд доларів — у США та інших країнах
Найбільший шматок — понад 200 млрд євро — зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
У 2024 році країни G7 домовилися використовувати прибутки від цих активів, а не самі кошти. Так Україна вже отримала перший мільярд доларів від США.
Але Єврокомісія пропонує піти далі — використати російські активи як забезпечення для «репараційного кредиту» Україні.
«Брюссель проти Брюсселя»: чому Бельгія чинить опір
Найбільший спротив цій ідеї несподівано виник не з боку Угорщини чи Словаччини, а з боку Бельгії.
Прем’єр-міністр Барт де Вевер заявив, що:
- конфіскація активів Росії порушує міжнародне право
- Бельгія може стати мішенню російської помсти
- країна ризикує величезними судовими позовами
Він наполягає, що юридичні та фінансові ризики мають бути розподілені між усіма членами ЄС, а не лягати лише на Бельгію як країну, де розташований Euroclear.
Крім того, де Вевер публічно висловив сумнів у можливості поразки Росії, що викликало різку критику в інших столицях ЄС.
Погрози Кремля і фактор страху
Росія відповіла на дискусії в ЄС відкритими погрозами:
- Центробанк РФ подав позов проти Euroclear
- Москва вимагає компенсації до 200 млрд євро
- Дмитро Медведєв заявив, що конфіскація активів може стати приводом для війни
У ЄС ці заяви розглядають як тиск і шантаж, але визнають: страх перед російською відплатою реально впливає на позиції окремих країн та фінансових інституцій.
- Читайте також: США та Європа готують «щит» для України після війни: що передбачає план стримування Росії — NYT
Чи є тут фінансовий інтерес Бельгії
Журналістські розслідування Politico та інших видань додали ще один вимір скандалу. Дипломати в Брюсселі підозрюють, що:
- Бельгія отримує значні податкові доходи від прибутків заморожених російських активів
- вона не зацікавлена втрачати ці надходження, передаючи їх у спільні фонди ЄС
Офіційний Брюссель ці звинувачення заперечує, але уникає чітких відповідей, чи передає Україні всі доходи від активів.
Хто ще сумнівається: не лише Орбан
Очікувано проти виступили:
- Угорщина (Віктор Орбан)
- Словаччина (Роберт Фіцо)
Але несподівано до табору скептиків приєдналися:
- Італія
- Мальта
- Болгарія
Вони підтримують позицію Бельгії та пропонують альтернативу — звичайну загальноєвропейську позику, без використання російських активів.
Позиція Єврокомісії: «ціна бездіяльності буде вищою»
Єврокомісія наполягає, що:
- репараційний кредит можна ухвалити кваліфікованою більшістю, без одностайності
- він не вимагає грошей платників податків ЄС
- юридичні механізми захистять Європу від російських судових рішень
Голова ЄЦБ Крістін Лагард обережно підтримала новий підхід, наголосивши, що підтримка України — це обов’язок європейців, але все має відповідати праву та фінансовій стабільності.
Що на кону для Європи
Financial Times підрахувала:
якщо Україна програє або буде змушена прийняти умови Росії, Європі доведеться витратити від 1,2 до 1,6 трлн євро протягом кількох років на:
- власну оборону
- стримування Росії
- нову хвилю біженців
Саме тому в Єврокомісії переконані: допомогти Україні зараз дешевше, ніж платити за поразку потім.
Висновок
Фінансова допомога Україні перестала бути суто економічним питанням. Вона стала:
- елементом мирних переговорів
- тестом на єдність ЄС
- перевіркою здатності Європи протистояти тиску Росії
Рішення саміту ЄС визначить не лише долю українського бюджету, а й майбутню архітектуру безпеки всієї Європи.
