Заяви президента США Дональда Трампа про те, що Сполученим Штатам «абсолютно потрібна» Гренландія, знову вивели арктичну тему в центр великої геополітики. У Данії вже відкрито говорять: силовий сценарій навколо острова може означати фактичний кінець НАТО. Аналітики ж попереджають — наслідки такої кризи можуть дістатися й до України.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен 5 січня заявила, що Гренландія є невід’ємною частиною Королівства Данія та перебуває під захистом статті 5 Північноатлантичного альянсу. За її словами, будь-яка спроба США захопити острів силою підірве саму логіку існування НАТО.
«Якщо США нападуть на територію, яка перебуває під захистом Альянсу, це означатиме кінець НАТО», — наголосила Фредеріксен.
Вона також підкреслила, що Гренландія не бажає ставати частиною США і має повне право самостійно визначати своє майбутнє. Ситуацію прокоментував і прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен, заявивши: «Гренландія — наша країна. Ніхто не прийде, щоб забрати її».
Новий виток напруги стався після того, як у соцмережах з’явилися зображення острова, зафарбованого в кольори американського прапора, із підписом «Скоро». Це лише посилило занепокоєння в Європі.
«Спокуслива» Гренландія: що стоїть за риторикою Трампа
Політолог Станіслав Желіховський вважає, що заяви Трампа не варто сприймати як просту риторику.
За його словами, ще раніше Вашингтон намагався посилити свої позиції в Арктиці, стримуючи Росію та Китай. Гренландія в цій логіці виглядає як ідеальний стратегічний плацдарм — «гігантський авіаносець» у північних широтах.
«Я не виключаю, що США можуть прагнути не формальної анексії, а різкого розширення своєї військової та політичної присутності на острові, залишивши Данії лише номінальний контроль», — зазначає експерт.
Окрім географії, свою роль відіграють і ресурси Арктики — поклади корисних копалин та майбутні транспортні маршрути. Усе це добре вписується в бізнесово-геополітичну логіку Трампа.
Чи можливий розпад НАТО
На думку Желіховського, силовий сценарій став би ударом по всій системі західної безпеки.
«Напад однієї країни НАТО на іншу зробив би статтю 5 політично непридатною і фактично паралізував би Альянс», — пояснює він.
У такому випадку США ризикують опинитися в ізоляції всередині блоку, а Європа — перед необхідністю терміново будувати власну систему безпеки без американської «ядерної парасольки». Це різко підвищує ризики для Балтії та всього східного флангу Європи — і водночас створює спокусу для Росії перевірити міцність ослабленої оборони.
Чому це небезпечно для України
Політолог Володимир Фесенко оцінює ситуацію ще жорсткіше. На його думку, Трамп перебуває у стані політичної ейфорії й вважає, що може діяти максимально радикально.
«Ризик дуже великий. Силовий сценарій навколо Гренландії де-факто означатиме кінець НАТО в його нинішньому вигляді», — каже експерт.
Для України головна загроза полягає не у формальному зникненні гарантій НАТО, а в руйнуванні трансатлантичної єдності. У такій ситуації Захід буде значно менш готовий інвестувати ресурси у підтримку Києва.
Фесенко вважає, що найреалістичніший вихід — компроміс: розширення американської присутності на острові без формального захоплення території. Втім, сам факт кризи вже демонструє, наскільки крихкою стала глобальна система безпеки.
Резюме
Хоча Гренландія географічно далеко від України, політичний ланцюг наслідків може виявитися дуже коротким. Ослаблення НАТО, криза довіри до США і розкол Заходу — це саме той сценарій, на який давно розраховує Кремль.
І саме тому арктична суперечка може перетворитися на один із найнебезпечніших геополітичних сюжетів 2026 року.
Раніше повідомлялося, що ЄС планує подвоїти фінансову підтримку Гренландії у новому бюджеті.
