За даними Wall Street Journal, президент США Дональд Трамп готовий припинити активну військову фазу проти Ірану, навіть якщо ключова водна артерія світу — Ормузька протока — залишиться під контролем Тегерана.
Чому Трамп «тисне на гальма»?
Рішення зумовлене суворим дедлайном, який Трамп встановив для цієї операції:
-
Часові рамки: Розблокування протоки силовим шляхом, за оцінками Пентагону, затягнеться на термін, що значно перевищує ліміт у 4–6 тижнів, відведений президентом.
-
Досягнення мінімуму: Білий дім вважає, що головні цілі вже виконані — військово-морський флот Ірану ослаблено, а ракетні запаси суттєво вичерпані.
-
Перекладання відповідальності: Якщо дипломатичний тиск не змусить Іран відкрити протоку, США планують вимагати від союзників у Європі та Перській затоці взяти на себе ініціативу (та витрати) щодо її розблокування.
Читайте також: Водна блокада Затоки: Іранський удар по Кувейту та загибель працівника
Дипломатична гра: 15 пунктів Трампа проти 5 умов Ірану
Ситуація виглядає як «торги на межі фолу»:
-
План США: Містить 15 пунктів щодо повної капітуляції іранської ядерної програми та розблокування торгівлі.
-
Відповідь Тегерана: Іран висунув 5 зустрічних умов, головна з яких — збереження повного контролю над Ормузькою протокою.
-
Погроза Трампа: Попри готовність згорнути кампанію, Трамп пообіцяв «повністю знищити енергетику та нафтовидобуток Ірану», якщо угода не буде підписана.
Читайте також: Початок великого обвалу: В Росії вперше за чверть століття масово закриваються магазини
Наслідки для світу та України
Ці новини додають ще більше невизначеності до вже «перегрітої» світової економіки:
-
Нафта: Brent по $115 (про що ми говорили раніше) може зафіксуватися на цьому рівні надовго, якщо протока залишиться закритою. Це прямий удар по гаманцях українських водіїв.
-
Переговори в Україні: Готовність Трампа швидко завершувати конфлікти може стати передвісником аналогічного підходу до війни в Україні. Як зазначав раніше Зеленський, «м’яч на боці США», і ми бачимо, що Трамп віддає перевагу швидким, хоча й не завжди остаточним рішенням.
-
Фінанси: Затримка допомоги від ЄС (ті самі 90 млрд євро) стає ще небезпечнішою, якщо Європі доведеться витрачати ресурси на власну військову місію в Перській затоці.
