Економічний самостріл: як митна війна Трампа вдарила по гаманцях американців замість Китаю

Screenshot 6

Рівно рік минув з моменту, коли 2 квітня 2025 року Дональд Трамп оголосив про запровадження наймасштабніших митних тарифів за останнє століття. Проте замість обіцяного «золотого віку» та відродження промисловості, США зіткнулися з хаосом у ланцюгах постачання, судовими поразками та додатковим податковим тягарем, який ляг на плечі пересічних громадян. 

Мем TACO: Трамп завжди здає назад

Попри войовничу риторику, адміністрація Трампа продемонструвала непослідовність, яку фінансові аналітики охрестили мемом TACO (Trump always chickens-out).

  • Японський фактор: Через тиждень після оголошення мит Трамп запровадив 90-денну паузу, злякавшись масового розпродажу держоблігацій США японськими інвесторами (тривачами понад $1 трлн боргу).

  • Хаос на ринках: Постійне введення та скасування тарифів проти окремих країн (ЄС, В’єтнам, Японія) збило з пантелику глобальну торгівлю.

⚖️ Юридичний фіаско: Верховний суд проти Білого дому

У лютому 2026 року митна система Трампа зазнала нищівного удару. Верховний суд США визнав незаконним використання закону IEEPA для стягнення мит, постановивши, що президент перевищив свої повноваження.

  • Трамп спробував обійти рішення, запровадивши нові 15-відсоткові мита через «Розділ 122» закону 1974 року, але вони мають обмежений термін дії (150 днів) без згоди Конгресу.

Читайте також: Трамп підвищує глобальні тарифи до 15% після рішення Верховного суду

Хто платить за «банкет»?

Головний міф адміністрації про те, що мита наповнюють бюджет коштом інших країн, розвіяли економісти Kiel Institute:

  1. 96% навантаження лягло на американських імпортерів та споживачів. Лише 4% витрат взяли на себе іноземні експортери.

  2. $1000 на родину: Саме стільки в середньому коштувала митна війна кожній американській сім’ї через зростання цін та скорочення інвестицій.

  3. Ефект нульовий: Вплив на ВВП США коливається в межах похибки (від +0,1% до -0,13%), а обіцяного масового повернення виробництва в Штати так і не відбулося.

Китай: Менше торгівлі, більше диверсифікації

Відносини з Пекіном досягли історичного мінімуму. Частка Китаю в імпорті США впала до 7% (найнижчий показник з 2001 року). Проте Китай зумів адаптуватися:

  • Рекордний профіцит: Пекін досяг $1,2 трлн загального профіциту, переорієнтувавши експорт на інші країни.

  • Рідкоземельні мінерали: Китай зберіг домінування в постачанні сировини для мікросхем та оборонки, використовуючи це як важіль тиску на Вашингтон.

  • Перевалка: Товари з КНР тепер просто маскуються під продукцію з В’єтнаму чи Тайваню, перш ніж потрапити до США.