Маколею Калкіну було лише десять років, коли він виконав головну роль у фільмі «Один удома». Після грандіозного успіху різдвяної комедії критики і журналісти навперебій стали називати його найталановитішою дитиною-актором і пророкували блискучу кінокар’єру, але всього через сім років почалося його падіння, ще стрімкіше, ніж зліт. Всесвітня слава та великі гонорари Калкіна залишилися у минулому, а він був змушений рано подорослішати, пройти випробування славою та довгі роки боротися з наркотичною та алкогольною залежностями. Чому актор-вундеркінд вщент посварився з батьками і навіть намагався накласти на себе руки і як після довгих пошуків себе врешті-решт зумів стати щасливим.
Вільне падіння забутого кумира
У 2012 році, через 22 роки після виходу на екрани комедії «Один дома», світ облетіли фотографії Калкіна, на яких він виглядав дуже худим, змарнілим і схожим на закоренілого наркомана. Незабаром після цього папараці підловили актора у момент, коли його нудило на вулиці на очах у перехожих.
В результаті не змусили на себе чекати численні викривальні статті з гучними заголовками. Журналісти таблоїдів з посиланням на інсайдерів заявляли, що Маколей міцно сидить на героїні та оксикодоні (опіоїдна болезаспокійлива речовина), страждає на алкоголізм і взагалі остаточно опустився, тому наступного разу його ім’я з’явиться на сторінках ЗМІ хіба що в розділі некрологів.
«Маколей вживає наркотики вже півтора роки і постійно обертається серед наркоманів. Це справжня трагедія. Його друзі бояться, що у нього станеться передозування чи просто не витримає серця. Якщо йому не допоможуть і не відправлять до реабілітаційного центру, він може померти протягом шести місяців», – писав National Enquirer
Калкін люто заперечував усі звинувачення, називаючи їх «гротескним маренням». Проте вірили не йому, а журналістам. І на те були всі підстави, адже саме за півтора року до цього актора покинула Міла Куніс, з якою він перебував у стосунках цілих вісім років. І депресія, що посилилася після важкого розриву, нібито і стала причиною, через яку Маколей підсів на важкі наркотики і спробував звести рахунки з життям.
Відкачати його встигли лише тому, що хтось із його близького оточення встиг викликати лікарів. Здавалося, далі падати актору вже нікуди… Але як з юної зірки, що подає надії, він скотився на саме дно?
Дитина як засіб збагачення батьків
Шансів вибрати інший шлях у Маколея не було: його батько Крістофер Корнеліус Калкін був посереднім бродвейським актором, який мріяв про багатство і славу, але так і не зумів досягти своєї мети. До моменту народження Маколея він уже розпрощався зі сценою та працював служителем у церкві, але всі свої амбіції вирішив реалізувати у дітях.
Щойно Маколей, четверо його братів і дві сестри починали ходити, Крістофер одразу вів їх на кастинги. При цьому він ніколи не цікавився, чи діти хочуть бути акторами, чи подобається їм зніматися в тому чи іншому проекті, — їх просто ставили перед фактом. В одному з інтерв’ю Маколей зізнався, що батько був деспотичним і застосовував погрози та фізичну силу, щоб досягти свого.
Дітям у сімействі Калкіних було зрозуміло, що на майданчику треба завжди викладатися на 100 відсотків, інакше вдома чекає покарання.
Маколею не було і чотирьох років, коли він вийшов на сцену Нью-Йоркської філармонії як танцюрист. Пізніше він розповідав, що в ті часи підмостки здавались йому настільки величезними, що він боявся залишитися на них непоміченим, тому намагався вимовляти свої репліки найголосніше.
Загалом через рік після дебюту в театрі хлопчик вперше з’явився в кіно — у крихітній ролі в комедійному хорорі «Північ». Щоправда, впізнати його у цьому проекті неможливо через маску на обличчі. Потім юний актор взяв участь в одному з епізодів популярного в Америці у 1980-х шоу «Зрівняльник».
1988 року, через три роки безуспішних прослуховувань у Голлівуді, юний Маколей отримав першу помітну роль — у сімейній комедії «Ракета на Гібралтар», у якій зіграв одного з двох онуків головного героя. 1989-го він взяв участь у фільмі «Дядечко Бак», на зйомках якого познайомився з режисером Джоном Хьюзом.
Ця зустріч стала щасливим білетом для хлопчика. Хьюзу настільки сподобалася робота юного актора у кадрі, що він, після того, як написав сценарій різдвяної комедії «Один удома», одразу ж запропонував режисерові Крісу Коламбусу розглянути на головну роль кандидатуру Маколея.
Від номінації на «Золотий глобус» до «Золотих малин»
«Один удома» вийшов у прокат наприкінці 1990 року і мав шалений успіх у всьому світі. Глядачі тепло прийняли картину, критики були настільки прихильні, але вони одностайно відзначили величезний артистичний талант Калкина. За роль Кевіна Маккалістера він був удостоєний звання «Дитина року» та кількох нагород як найкращий комедійний актор.
10 років було Маколею Калкіну, коли він отримав номінацію на «Золотий глобус» за кращу чоловічу роль і потрапив до Книги рекордів Гіннеса як найоплачуваніший юний актор
Пропозиції про нові ролі посипалися на Калкіна як із рогу достатку. Багато режисерів хотіли бачити у своїх фільмах зіркового хлопчика, але права голосу у виборі проектів він не мав — кар’єрою актора одноосібно керував його батько. Тільки Крістофер міг вирішувати, в яких картинах зніматиметься його син і який розмір його гонорару. Причому апетити глави сімейства зростали в геометричній прогресії: якщо за «Один будинки» Маколей отримав 100 тисяч доларів, то за драму «Моя дівчинка» — вже мільйон доларів, а за «Один будинки: Загублений у Нью-Йорку» через два роки — і 4,5 мільйона.
1993 року Калкін зіграв головну роль у трилері «Добрий синок». За роботу в цьому проекті він отримав п’ять мільйонів доларів, але його спроба змінити амплуа та приміряти на себе образ лиходія не здобула схвалення критиків.
За роботу в таких проектах, як «Як впоратися з батьком» та «Багатеньким Річчі» юний актор отримав по вісім мільйонів, проте жодна з цих стрічок не змогла навіть наблизитися до успіху історії про кмітливого Кевіна Маккалістера. Більше того, обидва ці фільми, як і картина «Володар сторінок», не тільки провалилися в прокаті, а й принесли Калкіну номінацію на антипремію «Золота малина».
Крістофера Калкіна не збентежили нескінченні провали проектів за участю його сина. Він наполегливо домагався підвищення гонорарів для «золотої дитини», а заразом намагався перетворити на кінозірок та молодших дітей. Задля цієї мети при підписанні контрактів Маколея Калкін-старший як одна з обов’язкових умов висував участь у зйомках його брата та сестри.
Незабаром продюсери і режисери просто не захотіли мати з ним справи, оскільки вимоги, що їм висуваються, не відповідали отриманим результатам. Та й сам Маколей раптово заявив батькам, що втомився від акторської кар’єри та хоче взяти перерву.
Розлучення з батьками
За сім років роботи в кіно Калкін встиг знятися у 14 великих проектах — під час підписання контрактів та складання робочого графіка батько не робив жодних знижок на юний вік сина. Через сильну зайнятість і постійні глузування однокласників Маколею навіть довелося на якийсь час покинути школу. Хлопчик скаржився батькам, що втомився від нескінченних зйомок та однотипних ролей, та батько не хотів нічого чути.
Мій батько був владним. Тримав усе під контролем. Він завжди був таким, навіть до мого успіху. Він хотів переконатися, що я знаю своє місце… У дитинстві я не мав шансу побути дитиною. Я вирушив на пенсію у 14 років
Бажання Калкіна завершити кар’єру спричинило конфлікти між його батьками. Коли батько вимагав, щоб хлопчик продовжував працювати, мати стала на бік сина і наполягала, щоб він більше ніколи не знімався. Жінка звинувачувала чоловіка в тому, що він зламав життя їхнім дітям, позбавивши їх нормального дитинства.
У 1995 році подружжя розлучилося і протягом двох років билося в суді за опіку над неповнолітніми дітьми. У ході розгляду випливла інформація, що Крістофер неодноразово бив дружину і застосовував фізичне насильство по відношенню до дітей. Маколей пізніше заявив, що може продемонструвати всі шрами, що залишилися на його тілі після спілкування з батьком.
Але не лише опіка була предметом розбору батьків. Воювали вони і за те, щоб отримати контроль над трастовим фондом, у якому зберігалися зароблені Маколеєм 17 мільйонів доларів. Зрештою, втомлений від фінансових суперечок п’ятнадцятирічний підліток вирішив у судовому порядку передати управління своїми грошима сторонньому агенту.
“Усі завжди неправильно розуміють, що я звільнився від батьків. Я викреслив їхні імена з трастового фонду законним шляхом і знайшов виконавця, який зміг би доглянути мої фінанси у разі, якщо комусь захочеться шматок цього гребанного пирога. Але потім виявилося, що я розлучився з батьками. Я просто вважав, що роблю все правильно — викреслюю татове та мамине ім’я, щоб моя думка ні від кого не залежала. Коли я так вчинив, все закінчилося в рази швидше”, – розповідав Маколей Калкін.
У результаті право опіки дісталося матері, а зароблені Маколеєм гроші було передано під контроль його особистого бухгалтера. Розчарований цим рішенням Крістофер Калкін назавжди зник із життя колишньої дружини та дітей.
Алкоголь, наркотики та жодного рок-н-ролу
Гучний судовий розгляд, захід кар’єри та проблеми в сім’ї похитнули психічне здоров’я Калкіна. Він на 10 років взагалі перестав зніматися, лише зрідка грав у театральних постановках, навчався у приватній школі та намагався жити «нормальним життям».
На початку 2000-х Маколей почував себе нескінченно самотнім і покинутим усіма. У спробі стати щасливим у 17 років він одружився з актрисою Рейчел Майнер, з якою познайомився у школі. Однак поспішний шлюб розвалився через два роки.
У той же час стосунки з матір’ю, братами та сестрами у актора стали прохолодними, а в кіно повернутися не виходило. 2003 року його запросили взяти участь у комедії «Клубна манія». Картина швидко стала культовою та отримала непогані відгуки критиків, проте гучного камбека не сталося. У тому ж році Калкін міг відродити кар’єру та отримати стабільний заробіток та статус суперзірки — творці серіалу «Теорія великого вибуху» тричі пропонували актору виконати одну з головних ролей у шоу, але він відкинув усі їхні пропозиції.
“Я був дуже задоволений, але ні. Навіть мій менеджер викручував мені руки, щоб переконати знятися у серіалі. Якби я взявся за цю роль, то заробляв би сотні мільйонів доларів. З іншого боку, у цьому випадку я бився б головою об стіну”, – казав Маколей Калкін.
Після цього великих ролей у актора не було аж до 10-го сезону, що вийшло в 2021 році, шоу Райана Мерфі «Американська історія жахів». Почасти розвитку кар’єри Калкіна заважали таблоїди, частково — сильна депресія та залежності, з якими він боровся багато років.
Слава бешкетника та п’яниці закріпилася за Маколеєм, коли йому не було і 20 років, а незабаром поповзли чутки про його наркозалежність. 2004 року актора затримали за звинуваченням у зберіганні наркотиків. Автомобіль, в якому він їхав як пасажир, був зупинений поліцією за порушення правил дорожнього руху та перевищення швидкості. У Калкіна конфіскували траву та сильні антидепресанти, на які у нього не було рецепту.
Після допиту його відпустили під заставу чотири тисячі доларів, але його фотографія з поліцейської дільниці просочилася в пресу. На той момент стало зрозуміло, що в актора серйозні проблеми. Але він наполегливо відмовлявся визнавати, що страждає від депресії та наркозалежності.
Тим часом психічний стан Калкіна ще більше погіршився через сімейну трагедію: у 2008 році його сестру Дакоту збила машина, і вона померла від отриманих травм. Маколей важко переживав втрату і ще сильніше підсів на заборонені речовини та алкоголь. Аж до 2012 року він постійно грав зі своїм життям та здоров’ям, але лікуватися відмовлявся, бо вважав, що «ніколи не заходив настільки далеко, щоб просити у когось допомоги».
Люди, які бачили Калкіна на вулиці, приходили в жах від того, як погано він виглядав, а в таблоїдах раз у раз з’являлася інформація, що зірка комедії «Один вдома» перетворив свою квартиру на наркопритон і вже помер. І ці чутки мало не стали правдою: після розставання з Мілою Куніс, яке, за словами представників актриси, було «дружнім і безболісним», Маколей зробив спробу суїциду.
Тільки після цього його примусово відправили до реабілітаційного центру для наркозалежних, де він пройшов тривалий курс лікування. Про свою боротьбу за тверезість актор уперше розповів лише 2020 року — до цього затято заперечував навіть натяки.
Я не був би тією людиною, якою є зараз, якби в моєму житті колись не було наркотиків. У мене було кілька яскравих дослідів — але це водночас дуже безглуздо, розумієш? Так що крім пари розслаблюючих штук я не приймаю наркотики. Але я й досі п’ю, як риба. П’ю та курю. Але не чіпаю речовини. Люблю їх. Вони як старі друзі, але іноді ти їх переростаєш
Калкін знову у справі
У те, що Калкін зможе примиритися із собою та знайти спосіб повернути кар’єру, мало хто вірив. Всі його творчі починання не мали успіху: створений ним музичний гурт Pizza Underground освистали та змусили піти зі сцени у першому ж турне, у кіно більше не звали. Проте Маколей зумів усіх здивувати. Опустившись на саме дно, він пройшов реабілітацію, разом із фахівцями пропрацював свої проблеми та дитячі травми, привів себе в порядок та зміг повернутися до нормального життя.
У 2017 році актор знявся в рекламі та в кількох проектах, через рік запустив гумористичний подкаст Bunny Ears та «оживив» свої соцмережі. Особливо популярним став мікроблог Калкіна IncredibleCulk у соціальній мережі Twitter. Сприяли цьому його колкі коментарі з приводу премії «Оскар» і жарти на тему ролі, що прославила його.
Настали щасливі зміни і в особистому житті Маколея. Після низки невдалих романів того ж 2017 року він познайомився з акторкою Брендою Сонг і вже влітку 2018-го заявив в інтерв’ю Джо Рогану: «Я точно збираюся наробити з нею дітлахів. До речі, ми вже почали практикуватися. Вона азіатка, тож у нас будуть маленькі азіатські малюки. Це буде мило».
Старання Бренди та Маколея призвели до очікуваного результату: у квітні 2020 року у них народилася дочка, яку вони назвали Дакотою – на честь загиблої сестри Калкіна. Через п’ять років вони все ще разом, актор говорить про свою обраницю з невластивою йому ніжністю і, якщо вірити ЗМІ, вже зробив їй пропозицію.
Маколею Калкіну зараз 42 роки, він пройшов через злети та оглушливі падіння, подолав залежності, щоб примиритися із собою, знову почати будувати плани на майбутнє та стати щасливим. І на запитання журналістів «Мак, ти гаразд?» він нарешті може не іронізувати, а чесно відповісти: «Я маю гроші, маю славу, маю гарну дівчину, гарний дім і красивих тварин. Мені знадобилося багато часу, щоб досягти цього. Я повинен був поговорити з самим собою і прийти до того, що все не так уже й погано. Я гаразд, чувак».
