Українські командири заявили, що їм вдалося відвоювати території під Бахмутом, звідки, як запевняв у вівторок голова ПВК “Вагнер” Євген Пригожин, нібито втік один із російських підрозділів.
“Сьогодні один із підрозділів Міністерства оборони втік з одного з наших флангів, кинувши позиції. Втекли всі і оголили фронт шириною майже два кілометри і глибиною 500 метрів. Добре, ми його заблокували абияк”, – йшлося в черговій емоційній заяві Пригожина, в якому він, як і раніше, обурювався щодо недопоставок боєприпасів його приватної компанії.
Крім того, як розповів Пригожин, бійці приватної військової компанії “Газпрому” “Смолоскип” відмовляються виходити на позиції.
Український генштаб у своїх зведеннях у вівторок і середу ніяк не відзначив “втечу” російських військових з лінії фронту.
Проте українські ЗМІ з’ясували, що йдеться про південний фланг російських частин, які намагаються захопити Бахмут, а саме про 72-у мотострілецьку бригаду з місцем постійної дислокації під Оренбургом.
Генштаб ЗСУ не захотів скористатися інформаційним приводом і оголосити про локальну перемогу під Бахмутом, однак це зробили командири українських частин, які там діють.
“Повідомлення Пригожина про втечу 72-ї окремої мотострілецької бригади з Росії з-під Бахмута і “500 трупах” росіян, що залишилися там, відповідає дійсності”, – заявило командування 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ.
Додав подробиць і командир полку “Азов” Андрій Білецький – він повідомив, що внаслідок наступальних дій 3-ї ОШБр ЗСУ розгромлено підрозділи 72-ї бригади ЗС РФ.
Зокрема, як він стверджує, повністю знищено 6-ту та 8-ту роти, розбито бригадну розвідку, великі втрати зазнав один із штурмових загонів ПВК “Вагнер”, знищено багато бронемашин і захоплено полоненими. За твердженням Білецького, наступальні дії велися в смузі шириною 3 км та глибиною 2 км 600 м, вся ця територія повністю звільнена.
Швидко підтвердити твердження голови ПВК “Вагнер” та українських командирів можливості немає. Воюючі сторони схильні перебільшувати свої успіхи та применшувати невдачі.
А у випадку з Пригожиним не варто забувати про його конфлікт із російським військовим керівництвом і вже нічим не прикрите прагнення виставити довірені Сергію Шойгу та Валерію Герасимову підрозділи у найнепривабливішому вигляді.
Заяви Білецького теж викликають сумніви, оскільки Бахмут – відносно невелике місто, лінія фронту в межах межі зіставна за протяжністю зі смугою, про яку він говорить, і у разі швидкого флангового прориву на таку глибину ситуація для наступних російських військ могла стати загрозливою.
Але жодних ознак цього немає – і офіційні джерела, і воїнкори з обох сторін повідомляють про спроби російської армії, що продовжуються, атакувати на цьому напрямку.
“Чисто моя суб’єктивна думка, що ці території важливі тим, що вони відкривають російській стороні можливість перерізання української логістики і як наслідок – можливість виходу у фланг на Часів Яр та створення плацдарму для наступу на Костянтинівку, Дружківку, Слов’янськ та Краматорськ”, – каже командир 2-го батальйону 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Дмитро Кухарчук.
Проте він підтверджує просування українських військ на півдні Бахмута. За його словами, у штурмі взяли участь відразу три штурмові бригади за підтримки артилерії.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.