Психологи часто нагадують, що відстоювати свої особисті межі та інтереси необхідно, і це досконала правда. Але іноді в цьому процесі легко перейти рамки розумного. Коли людина стає заручником егоцентризму, чим це загрожує, що робити в такому разі і в чому відмінність егоїзму від егоцентризму?
Що таке егоцентризм
У психології егоцентризм – це нездатність людини враховувати думку інших людей, зацикленість на своєму внутрішньому світі і схильність оцінювати все, що відбувається виключно зі своєї позиції.
«Згадайте ситуацію: ви спілкуєтеся з людиною, а вона ніби не чує вас, продовжуючи говорити лише про себе, свої успіхи або, що частіше, про свої проблеми, — пояснює психолог Інституту інтегральної освіти «Парадокс» Олег Семенов. — Ви намагаєтесь змінити тему, але безрезультатно. Це дуже яскравий прояв егоцентризму — небезпечного психологічного феномену, який руйнує стосунки та створює перешкоди у житті».
Ознаки егоцентричного поведінки
Обчислити егоцентрика, на думку експерта, не так вже й складно. Як правило, такій людині властиві такі особливості:
- Постійне домінування у розмові, перебивання співрозмовника. Егоцентрик часто не дає оточуючим закінчити думку. Розмова перетворюється на його особистий монолог.
- Небажання приймати думки інших людей. І навіть якщо така людина демонстративно погодиться з оточуючими, вона все одно зробить по-своєму.
- Зосередженість лише на потребах, ігнорування потреб оточуючих, невміння поставити себе місце іншу людину. Поширений приклад: чоловік вимагає від дружини, щоб та щодня готувала йому вечерю, але сама при цьому відмовляється допомагати по дому.
- Нездатність визнавати свої помилки та критику на свою адресу. Хоч би які промахи допускав егоцентрик, він ніколи їх не визнає і завжди знайде їм виправдання, адже він просто не може уявити себе неправим.
- Часте самовихваляння, бравада досягненнями. Наприклад, на кожній зустрічі однокласників така людина буде невпинно хвалитися успіхами свого бізнесу та матеріальним статком.
«У всіх цих ознаках ключовою є повна відсутність урахування інтересів, почуттів, емоцій та сприйняття інших людей. Весь фокус уваги зміщений виключно на власну персону, все обертається довкола свого “Я”», – наголошує Олег Семенов.
Егоїзм та егоцентризм: у чому різниця
Важливо не плутати ці два явища: егоцентризм відрізняється від егоїзму. Чим саме?
Егоцентризм – це переважно когнітивне спотворення, особливість сприйняття і мислення, при якому людині важлива лише її власна думка. Егоїзм же виявляється у поведінці — у відмові допомагати іншим, ставити чужі інтереси вище за свої, а також у переслідуванні лише особистої вигоди
«Наприклад, егоцентрик на зустрічі друзів ніби потрапляє у когнітивну пастку і може монопольно утримувати увагу всіх довкола, розповідаючи лише про свої успіхи. А егоїст у цій ситуації, швидше, відмовиться допомогти з організацією зустрічі або підтримати друга у скрутний момент», — пояснює експерт.
При цьому егоцентризм і егоїзм можуть співіснувати в одній людині. Більше того, вони часто взаємопов’язані та посилюють прояви один одного, зауважує Семенов. Так, егоцентризм, як зосередженість лише з собі, створює благодатну ґрунт у розвиток егоїстичного поведінки — переслідування лише власних інтересів на шкоду інтересам оточуючих.
Причини егоцентризму
За словами Олега Семенова, причинами формування егоцентризму, як правило, є такі фактори:
- нарцисичне розлад особистості та інші психічні розлади,
- неврози, сформовані у дитинстві (наприклад, під впливом надто критичних або, навпаки, надмірно лояльних батьків),
- психологічні травми, отримані вже у дорослому віці,
- оточення (як правило, що має високий соціо-економічний статус).
Наслідки егоцентризму
Схильність оцінювати все лише через власну призму серйозно ускладнює життя самого егоцентрика, упевнений психолог.
Егоцентрики мають менше друзів, мають труднощі у побудові міцних любовних відносин, стикаються з кар’єрними проблемами — через брак комунікаційних навичок, необхідних для командної роботи
На думку експерта, не менш шкідливий вплив егоцентризму та на оточуючих. Спілкування з егоцентриком супроводжується численними конфліктами і, як наслідок, емоційним вигорянням.
В рамках цілого суспільства це може виявлятися у зростанні індивідуалізму та роз’єднаності.
Як подолати егоцентризм
Треба визнати, що егоцентрик у поодиноких випадках хоче самовільно позбутися цієї своєї особливості, адже часто такі люди схильні думати, що з ними і так усе гаразд. Однак, якщо таке бажання все ж таки з’явилося, Олег Семенов рекомендує зробити наступні кроки.
1. Розвиток навички активного слухання та емпатії
- повторення сказаного співрозмовником своїми словами,
- обговорення своїх почуттів та емоцій з близькою людиною,
- аналіз літературних чи кіногероїв, спроби зрозуміти їх мотиви.
2. Зміщення та утримання фокусу на оточуючих
- ведення щоденника добрих справ та допомоги іншим,
- спільні сімейні чи дружні активності, що вимагають комунікації та об’єднання зусиль,
- волонтерство, турбота про тих, хто потребує допомоги.
3. Підвищення свідомості
- усвідомлене дихання або уявне сканування тіла,
- безмовне споглядання навколишнього світу або спостереження за течією думок.
4. Розвиток уяви та здатність до децентрації
- детальна візуалізація чужих ситуацій,
- твір оповідань від імені іншого персонажа,
- перегляд фільмів та читання книг з тренуванням проживання почуттів та емоцій героїв.
«Усі ці практики та їх регулярне повторення допоможуть послабити егоцентричні установки та виробити більш гнучке, яке сприймає інших людей», — упевнений психолог.
Що робити, якщо близька людина – егоцентрик
Коли егоцентрик – дорослий
Олег Семенов переконаний: якщо в оточенні виявився егоцентрик, то найкращий вихід — це продовжувати його любити, при цьому спокійно і доброзичливо вказуючи на модель поведінки, спонукаючи тим самим задуматися про її негативні наслідки.
Щиро ділитесь з людиною тим, що ви відчуваєте, коли вона виявляє егоцентризм. Запасіться терпінням і не здавайтесь у спробах донести до близького свої відчуття
У важких випадках можна залучити досвідченого психолога чи психотерапевта. Під керівництвом фахівця егоцентрик зможе краще (і, що важливо, швидше) усвідомити власний сценарій поведінки та опрацювати його коріння.
«Найвірніший шлях — це не осуд чи боротьба, а любов до людини, спільний розвиток навичок емпатії та поваги до інших людей. У більшості випадків цілком реально допомогти людині подолати замкнене коло егоцентризму та здобути свободу та розуміння, як усвідомлено та гармонійно вибудовувати стосунки зі світом», — резюмує експерт.
Коли егоцентрик – дитина
У випадках дитячого егоцентризму, по-перше, необхідно визначити, чи справді проблема існує, чи хвилювання все ж таки марні.
Справа в тому, що певний ступінь егоцентризму нормальна для маленьких дітей до шести-семи років, тому що їхня психіка ще егоцентрична за своєю природою. Про це особливо багато писав швейцарський філософ та психолог Жан Піаже
При цьому відстежити критичні прояви егоцентризму у дитини можна за характерними ознаками:
- Він не ділиться іграшками, надто агресивно реагує на спроби забрати в нього щось;
- Постійно перебиває та не дає говорити іншим;
- В іграх завжди наполягає на своїй головній ролі;
- Не виявляє інтересу до захоплень та думок інших дітей;
- Може ображатися, якщо увага переключається на когось ще.
Що робити у таких випадках? Психолог радить:
- Розвивати емпатію дитини через приклади (можна розбирати сюжети літературних чи анімаційних творів) та обговорення з дитиною її власних почуттів;
- Дозволяти дитині виявляти емоції, а також говорити про них;
- Хвалити за прояви уваги та турботи до оточуючих. Виявляти зацікавленість до того, що спонукало дитину до такої поведінки;
- Привчати його ділитися, просити та пропонувати допомогу, запрошувати інших грати спільно;
- Залишатися для дитини прикладом прояву емпатії, контролювати свої вчинки щодо інших людей.
Якщо проблема погіршується, можна звернутися за допомогою до дитячого психолога в консультаційному центрі, пройти батьківські тренінги з комунікації з дітьми, а також записатися до фахівця з дитячої арт-терапії чи ігрової терапії
«Корекція егоцентризму насправді дуже важлива саме на ранній стадії, вона допомагає запобігти закріпленню небажаних моделей поведінки, уникнути труднощів у спілкуванні та розвитку емоційного інтелекту дитини. Чим раніше вжито заходів, тим кращим є прогноз на повне подолання егоцентризму», — підсумовує експерт.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.