У сучасній війні з появою дронів та розвитком інших способів розвідки приховати підготовку до наступу стає дедалі важче. Хоча прорив українських сил на територію Курської області і був несподіваним для сторонніх спостерігачів, російські військові цілком могли бути обізнані про його підготовку більшою чи меншою мірою.
Але, як не дивно, ця поінформованість мало чим могла їм допомогти. За відсутності військ поблизу місця прориву зробити щось оперативно було неможливо – швидко перекинути в Судженський район просто нічого. Але навіть із запізненням перекидати під Курськ «пожежну команду» Росія не поспішала.
Найпростіше це було зробити з фронтових резервів в Україні, але саме цього й вимагали від російської армії ЗСУ. В результаті війська для нової ділянки фронту довелося збирати частинами в різних регіонах.
Російської армії не вистачає військ для того, щоб одночасно проводити наступи в Україні та тримати великі сили для усунення подібних проривів у прикордонних областях.
Крім того, оскільки Росія з окупованими територіями ніби напівоточує Україну, то логістичні маршрути вздовж кордонів значно довші порівняно з аналогічними українськими маршрутами. Це також збільшує час будь-якої реакції Росії на кризу у новому місці на російсько-українському кордоні. Україні ж реагувати на нові загрози простіше — перекидання резервів потребує менше часу.
У схожій ситуації виявилися російські війська влітку 2022 року, коли ЗСУ змогли звільнити великі території в Харківській області — їх просто не було кому утримувати. І тоді це закінчилося оголошенням мобілізації. Тепер про це поки не йдеться.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.