Олександр Усик зберіг чемпіонські пояси Всесвітньої боксерської ради (WBC), Всесвітньої боксерської асоціації (WBA) та Всесвітньої боксерської організації (WBO), перемігши в матчі-реванші, що відбувся в Ер-Ріяді, Тайсона Ф’юрі ще переконливіше, ніж у першому поєдинку. Українець узяв гору над британцем на всіх трьох суддівських картах із солідною перевагою.
Перед другим боєм двох титанів суперважкої ваги в тренді були розмови про те, що кожному з них — і британцю, який програв травневий поєдинок, і виграв його на тоненького українцю — до грудневої зустрічі обов’язково треба помінятися, придумати щось новеньке. Інакше все може для когось закінчитися погано. Вони, зважаючи на все, вигадувати намагалися. Але загалом і цілому на ринг, звичайно, все одно вийшли старі добрі Олександр Усик і Тайсон Ф’юрі, з усіма звичками і звичками, що нікуди не ділися. Усик — із прагненням закрутити голову важкого опонента своїми танцями та наскоками, Ф’юрі — із бажанням танці та наскоки задушити спокоєм, могутністю та обачністю.
Втім, усілякі цікаві деталі в очі впадали. Скажімо, Тайсон Ф’юрі явно вирішив, що настав час викинути на звалище принцип, згідно з яким у стартових раундах можна битися так, ніби судді взагалі ніколи не враховують їх. Не те, щоб він намагався тиснути, але принаймні й не спав, дистанцію тримав виключно акуратно.
І це дозволило йому в другому раунді зловити на мить Усика, який зазівався під час свого чергового випаду, на такий жорсткий зустрічний правою, що для деяких бійців менш міцних, ніж українець, він міг вилитися в щось катастрофічне. Незадовго до нього зал раптом досить виразно, струнким хором почав скандувати прізвище українця. Потім трохи затих. А в кутку Ф’юрі, здається, дещо не сумнівалися, що завдяки своїй активності він уже створив запас, хоча минулого разу дозволив створити його супернику.
Але в четвертому раунді вже Олександр Усик підловив Тайсона Ф’юрі на пробілах у захисті і одного разу страшенно потрапив у голову через руку. Дивно, правда, що він мало бив по корпусу, хоча у травні такі удари багато в чому забезпечили йому перевагу. Але невдовзі з’явилися й вони. Та ні, все знову було рівно. А експерти губилися у здогадах, хто тут веде: на одних ресурсах до середини бою — мікроскопічна перевага Усіка, на інших — Ф’юрі. І кисню в балонах в обох начебто однакову кількість. То британець піднімає темп, то українець відповідає йому такою ж монетою, та ще й додає дрібниці. І куди все це вирулить, зовсім незрозуміло.
У восьмому раунді, щоправда, виникло відчуття, що Тайсон Фьюрі здає. А наступного Олександр Усик вже насідав так щільно, що знову змушував згадувати попередній бій.
У ньому тріпка, влаштована ним британцю саме в дев’ятому раунді, по суті, того й загробила. Тепер не погрожувала, але принаймні поставила в неприємне становище. Ф’юрі явно відчував, що це йому треба наздоганяти. Тож довелося кинутися в рубку. Рубка була ефектною, з розмахом, і гострою. Але більше вона втомила претендента. Усик залишався колишнім і працював, наче заведений. Ф’юрі брав паузи, під час однієї з них навіть помінявши стійку. При цьому іноді після них він пристойно влучав, і ці окремі удачі були єдиною причиною думати, що інтрига в поєдинку жива. Загальне враження — однозначно на користь Усика, але хто його знає, що там нарахують судді, на що звернуть увагу насамперед?
Але ні, жодних сюрпризів не було. Суддівський вердикт забезпечив українцю набагато переконливішу перемогу, ніж у травні. Він узяв гору на трьох картах з однаковим рахунком – 116:112. Суперважка вага зберегла короля, який лише зміцнив позиції!
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.