У грудні Китай провів найбільші за останні десятиліття військові навчання поряд із Тайванем. Майже сто кораблів та десятки винищувачів маневрували навколо демократичного архіпелагу. Американські спецслужби раніше припускали, що Пекін не нападатиме на Тайвань до 2027 року, нагадує редактор BILD Жанна Плауманн. Однак масштабні навчання викликають побоювання, що Китай може напасти набагато раніше.
Тож Тайвань готується. Посол острівної держави в Німеччині Се Чживей сказав BILD, що «Тайвань послідовно зміцнює свою оборону, реформує збройні сили та сприяє соціальній стійкості». На думку посла, якщо Китай нападе, «напад не має шансів на успіх».
Китай вважає Тайвань своїм «регіоном-відступником» і хоче реінтегрувати його в Народну Республіку, можливо, силою.
Експерт з Китаю Адріан Гайгес зазначає, що «тайванські війська добре навчені та мотивовані, [і] не так просто захопити острів ззовні». Проте є небезпека, що Сі Цзіньпін спробує влаштувати блокаду острова, і тоді ситуація загостриться.
Вирішальним фактором, на думку Гайгеса, буде реакція США при Трампі:
«Якщо він піде за прихильниками жорсткої лінії у своїй адміністрації, такими як держсекретар Марко Рубіо, є ризик великої війни. Але є також ризик, що Трамп просто покине Тайвань», – вважає експерт.
Досі США підтримували Тайвань у його прагненні незалежності. Посол Се Чживей вважає постачання американцями сучасних систем озброєнь «сильним сигналом міжнародної солідарності та […] чітким стримуючим фактором проти Китаю».
У грудні Тайвань уперше отримав американські танки Abrams. Вашингтон також планує розмістити у Японії ракетні комплекси Himars.
Німеччина також зміцнює відносини із Тайванем. У вересні через Тайванську протоку пройшли кораблі ВМС Німеччини, а тайванський виробник чіпів TSMC вирішив виробляти свою продукцію у Дрездені. Посол Се вимагає, щоб Тайвань і надалі визнавали «рівноправним товаришем» — тим більше, що ця країна відіграє «ключову роль у міжнародній безпеці та глобальних ланцюжках постачання».
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.