Візит у США ізраїльського прем’єра Біньяміна Нетаньяху, що завершився в суботу, вийшов для нього вельми врожайним. Президент США Дональд Трамп, який його приймав, не скупився на добрі слова і подарунки своєму гостю. Він, зокрема, ввів санкції щодо Міжнародного кримінального суду, який раніше видав ордер на арешт Біньяміна Нетаньяху та екс-міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта. А потім позбавив американської допомоги Південно-Африканську Республіку (ПАР), яка останніми роками увійшла до групи головних нерегіональних опонентів Ізраїлю.
В указі Дональда Трампа про санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС) йдеться, що причиною їхнього введення є «незаконні дії» щодо США та «деяких союзників». МКС «зловжив своїми повноваженнями, видавши необґрунтовані ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та колишнього міністра оборони Йоава Галанта». У документі зазначається, що США та Ізраїль — «процвітаючі демократії з арміями, які суворо дотримуються законів війни». Крім того, йдеться в указі, ні та, ні інша країна не підписували Римський статут і не є членами цієї міжнародної структури.
Згідно з указом, у США має бути заблоковане майно посадових осіб МКС, а для співробітників організації та членів їхніх сімей вводиться заборона на в’їзд до Штатів. Крім цього, забороняються будь-які пожертвування суду.
Як вважають експерти, санкції можуть паралізувати роботу МКС. Структура, ймовірно, втратить доступ до банківських і платіжних систем, а також до IT-інфраструктури. Ударом для МКС, напевно, стане неможливість користуватися послугами американської компанії Microsoft.
Нагадаємо, у листопаді 2024 року на запит прокурора МКС Каріма Хана суд видав ордер на арешт Біньяміна Нетаньяху та Йоава Галанта, звинувативши їх у військових злочинах і злочинах проти людяності, скоєних, на думку міжнародних слідчих, під час ізраїльської військової операції в секторі Газа. Аналогічні ордери було видано і на арешт лідерів палестинського радикального руху «Хамас», з нападу якого 7 жовтня 2023 року на Ізраїль і розпочалася нова фаза загострення близькосхідного конфлікту.
Рішення МКС не сподобалося і колишній адміністрації президента Джо Байдена — менш послідовній у своїй підтримці Ізраїлю. З поверненням до Білого дому Дональда Трампа санкції стали питанням часу.
Білий дім не став одразу публікувати список співробітників МКС, які потрапили під санкції, проте, як повідомило агентство Reuters з посиланням на джерела, туди точно потрапив головний прокурор Карим Хан, на запит якого видано ордери на арешт не лише ізраїльських політиків, а й президента РФ Володимира Путіна, а також уповноваженої з питань права у Білорусі. Повний список співробітників структури, що потрапили під санкції, має з’явитися через два місяці, коли Мінфін і Держдепартамент його узгодять і представлять пану Трампу.
Сам МКС рішення Дональда Трампа засудив і пообіцяв «продовжувати забезпечувати правосуддя та давати надію мільйонам безневинних жертв звірств у всьому світі». У цьому протистоянні десятки країн, які визнають повноваження МКС, підтримали суд. У їхній колективній заяві наголошується, що рішення США збільшує «ризик безкарності за найсерйозніші злочини» та загрожує «підривом міжнародного верховенства права». На захист МКС стала і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, зазначивши, що той «має можливість вільно боротися проти безкарності у світовому масштабі».
Під кінець візиту Біньяміна Нетаньяху до США Дональд Трамп підписав указ про припинення будь-якої допомоги ПАР (у 2023 році вона становила $440 млн). Заявлені причини — утиск у країні прав африканерів (нащадків білих колоністів-голландців) та «підривна зовнішня політика».
Остання, на думку президента США, полягає в тому, що «Південна Африка зайняла агресивну позицію щодо Сполучених Штатів та їх союзників, у тому числі звинуватила в Міжнародному суді у геноциді Ізраїль, а не «Хамас» і активізувала свої відносини з Іраном для розвитку.
Американські ЗМІ нагадують, що мільярдер та голова департаменту державної ефективності в нинішній адміністрації Ілон Маск народився у ПАР і прожив там до 17 років. Один із найближчих соратників Дональда Трампа звинувачує владу Південної Африки в «геноциді» білого населення і називає чинні в країні закони «расистськими». Таким чином, указ Дональда Трампа став подарунком і пану Маску.
Виправдовуючись, президент ПАР Сиріл Рамафоса запевнив, що йдеться не про конфіскацію земель, а про «балансування інтересів суспільства та землевласників». Справпро те, що з колоніальних часів майже три чверті орних земель у країні належать білій меншості, яка становить близько 9% населення Південної Африки. За допомогою нового закону влада намагається «виправити помилки» часів апартеїду, коли землі відбирали у чорношкірого населення.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.