Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку презентувала «матрицю оподаткування» для ринку криптовалют, яку пропонується використати для розробки відповідного законопроекту. Передбачається, що до фінансового Комітету Верховної Ради проект закону внесуть до кінця квітня 2025 року, після чого представлять у першому читанні вже в залі парламенту, про що повідомляв голова комітету Данило Гетьманцев.
Згідно з Меморандумом МВФ, Україна зобов’язалася опрацювати відповідні законодавчі зміни до кінця жовтня 2025 року.
Матриця НКЦПФР передбачає застосування до віртуальних активів (ВА) базової податкової ставки у 23% – 18% податку на доходи фізосіб та 5% військового збору. А також застосування двох варіантів пільг за ст. 167 Податкового кодексу за аналогією з цінними паперами:
- 5% для доходів у вигляді дивідендів з акцій та корпоративних прав для платників податку на прибуток підприємств;
- 9% для доходів у вигляді дивідендів з акцій або інвестиційних сертифікатів, корпоративних прав, нарахованих нерезидентам, інститутам спільного інвестування та компаніям, які не є платниками податку на прибуток.
При цьому в документі згадується, що у низці країн сьогодні встановлено розмір ліміту для дрібних інвесторів зі звільненням від оподаткування. Наприклад, у Німеччині це 600 євро для короткострокових операцій з віртуальними активами, у Литві — 2500 євро для загального доходу. Пропонується подумати про аналогічні ініціативи в Україні.
Також НКЦПФР допускає застосування до крипт ПДВ, але з винятком для біткоїну, посилаючись на особливий статус цієї монети в Європі після судової справи C-264/14 Skatteverket v. Hedqvist. А ще від податку на додану вартість пропонується звільнити такі види діяльності як майнінг, стейкінг (тобто створення токенів), АірДроп — постачання без оплати, збереження та переказ криптовалют, їх обмін та модифікацію.
У матриці Комісії багато йдеться про проблеми з відстеженням операцій із криптовалютами, з точним визначенням розмірів прибутку та масою можливостей для мінімізацій та обходу оподаткування. Хоча й пропонується за аналогією з Євросоюзом залучати для цього постачальників криптовалютних послуг (біржі, торгові платформи та ін.).
Теоретично Україні операції з криптовалютою можна контролювати через банки, криптообмінники (у разі легалізації), через тиск на централізовані біржі (Binance, Bybit та інших.), щоб вони ділилися інформацією, чи відстеження аналітики з блокчейну (Chainalysis, Elliptic та інших.).
Але загалом, як зазначають опитані «Країною» оператори ринку криптовалют, концепція НКЦПФР виглядає ще досить сирою і вже зараз є очевидними варіанти обходу оподаткування:
- зберігання активів у холодних гаманцях, або гаманцях, не прив’язаних до бірж (на зразок Trust Wallet),
- переведення в готівку через неофіційні обмінники,
- використання USDT/стейблкоїнів (криптовалюта, курс якої прив’язаний до звичайної валюти або активу – скажімо долару або золоту) замість виведення в реальні гроші (долар, гривню тощо),
- операції через юрособи чи треті країни (наприклад, Естонія, ОАЕ, Туреччина).
Все це можна робити за відсутності жорсткого контролю, якого поки що немає.
Особливо якщо користуватися апаратними гаманцями (Ledger, Trezor), тобто спеціальною флешкою, носити їх із собою, і проводить переведення в готівку через неофіційні обмінники. Крипту в такому форматі ніхто не зможе відстежити через відсутність зв’язку з банками, біржами та без прогонів через українські платіжні системи.
Ймовірно, держава в майбутньому намагатиметься посилити контроль і над крипторинком, щоб отримувати інформацію, але на цьому етапі до цього ще дуже далеко.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.