Лідер християнських демократів Фрідріх Мерц мало не став першим кандидатом у канцлери ФРН, який недобрав голосів під час затвердження у Бундестазі. Це сталося тому, що за пана Мерця проголосували не всі його однопартійці і не всі депутати від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), яка увійшла до урядової коаліції як молодший партнер. І хоча друга спроба затвердити його як канцлер виявилася успішною, життєздатність нового коаліційного уряду все одно опинилася під питанням. Є великі сумніви, що воно проіснує весь належний йому за конституцією чотирирічний термін.
Фрідріх Мерц із самого початку своєї політичної кар’єри не був людиною, якій все діставалося легко. Численні провали стали візитівкою голови ХДС. У боротьбі за лідерство в партії він неодноразово програвав екс-канцлеру Ангелі Меркель, а згодом і її наступникам. Нарешті, ставши на чолі ХДС і привівши партію у блоці з християнськими соціалістами до перемоги на лютневих виборах, він пережив у Бундестазі найоглушливіший провал у своїй кар’єрі.
У вівторок, 6 травня, у німецькому парламенті відбулося голосування за твердженням пана Мерця на посаду федерального канцлера Німеччини. Напередодні блок ХДС/ХСС підписав коаліційну угоду із соціал-демократами (СДПН) та представив спільний Кабінет міністрів. Але у вівторок вранці цей вистражданий союз був поставлений під сумнів.
За підсумками голосування відбулося те, чого не траплялося за всю історію існування Федеративної республіки з 1949 року, пан Мерц програв у першому турі голосування.
За нього віддали 310 голосів — на 6 менше за прохідний поріг. І це при тому, що «велика коаліція», як традиційно називають спілкою ХДС/ХСС та СДПН, налічує 328 місць у Бундестазі.
Такий результат викликав сум’яття в лавах усіх партій, а президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр не вийшов до журналістів, які чекали на приїзд нового канцлера до резиденції Бельвю.
Високопоставлені члени «великої коаліції» пішли на переговори, а в німецьких ЗМІ тим часом почали з’являтися витоки з обох таборів, які покладають відповідальність за провал один на одного. Приводів для невдоволення вистачало кожна сторона. Зокрема, не всі соціал-демократи були раді співпраці з консерваторами: за коаліційну угоду з ХДС/ХСС проголосувало трохи більше половини партії.
Серед членів ХДС/ХСС неодноразово висловлювалися сумніви щодо доцільності союзу з Фрідріхом Мерцем, оскільки той мав намір перетнути цілу низку існуючих для соціал-демократів червоних ліній: від посилення законів у галузі міграції до обіцянок поставити Україні далекобійні ракети Taurus.
У лавах християнських демократів та їхньої сестринської партії були свої незгодні.
- Читайте також: Мерц назвав умови, на яких передасть Україні ракети Taurus
Пан Мерц піддавався критиці з кількох причин: його рішення про зміну фіскальної політики Німеччини та зняття обмежень на кредити для військових потреб, затверджене Бундестагом старого скликання, повністю суперечило передвиборчим обіцянкам політика. Більше того, воно супроводжувалося значними поступками соціал-демократам та «Зеленим». Витіки про перебіг коаліційних переговорів лише посилювали відчуття того, що молодший партнер в особі соціал-демократів диктує умови переможцю. У створенні німецького істеблішменту та серед населення закріпилося враження, що хвіст виляє собакою. Не дивно, що рейтинг довіри до Мерца як до майбутнього канцлера серед громадян ФРН ледь перевищував 30%.
Проте, незважаючи на провал, німецьке законодавство давало пану Мерцю ще дві спроби. Повторне голосування мало відбутися у термін до 14 днів, але у ХДС наполягали, що Фрідріх Мерц має стати канцлером у вівторок.
Причина не лише у спробі зберегти обличчя, а й у небажанні змінювати намічені плани: у середу новий канцлер мав полетіти до Парижа на зустріч із президентом Емманюелем Макроном.
Можливість повторного голосування керівництво Бундестагу та парламентські групи обговорювали кілька годин. У результаті вони дійшли згоди, що юридично це можливо, якщо дві третини парламентаріїв підтримають пропозицію. «Альтернатива для Німеччини» відразу ж відмовилася це зробити, пославшись на те, що після ранкового провалу новий уряд на чолі з Мерцем буде нежиттєздатним. На допомогу прийшли “Зелені” та ідеологічні противники ХДС “Ліві”, які вирішили дати “великій коаліції” другий шанс. При цьому ні ті, ні інші підтримувати кандидатуру пана Мерца не збиралися.
Це означало, що ХДС/ХСС та СДПН необхідно було якнайшвидше переконати всіх своїх депутатів підтримати кандидатуру канцлера. Разом їм треба було набрати не менше 316 голосів (50% від членів Бундестагу плюс один голос). Повторний провал означав би або зміну кандидата в канцлери на центриста, або розвал коаліції та нові вибори.
В останньому випадку у виграші виявилася б визнана екстремістською «Альтернатива для Німеччини», підтримка якої у квітні досягла рекордного рівня і яка тепер іде майже врівень із ХДС/ХСС у опитуваннях громадської думки.
Подібна перспектива досить швидко протверезила депутатів двох партій, що входять до урядової коаліції: під час повторного голосування пан Мерц отримав 325 голосів на свою користь. Після цього новоспечений канцлер відразу ж подався до резиденції президента — новий уряд було вирішено привести до присяги у вівторок увечері.
Як би там не було, бурхливі події дня, що минув, показали: політичної стабільності у ФРН чекати не варто. Твердження пана Мерця на пост канцлера лише з другої спроби висвітлило слабкість «великої коаліції» вже на старті. Виявлена відсутність єдності та низький рівень довіри партнерів один до одного стануть головними проблемами, які уряду доведеться вирішувати до того, як почати втілювати в життя намічений раніше політичний курс.
При цьому уряду «дихатиме в спину» «Альтернатива для Німеччини», що посилює свої позиції, а пану Мерцю доведеться боротися з іміджем «кульгавої качки», що теж не сприятиме стійкості очолюваного ним кабінету.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.