На окупованих територіях Донеччини набирає обертів гуманітарна катастрофа — цілі міста залишилися без стабільного доступу до питної води. У Донецьку вода подається за графіком: один раз на три дні. У Маріуполі — раз на два. У Волновасі, Новоазовську, Докучаєвську — тижнями не було жодної краплі з кранів.
Ситуація катастрофічна: люди змушені носити воду з колодязів, джерел або пожежних гідрантів за кілька кілометрів. Воду економлять до межі: кип’ятять і використовують повторно. У квартирах ніхто не змиває туалети, використовуючи пластикові пакети — містяни жартують, що повернулись у кам’яний вік.
Основна причина — знищення критичного водогону Сіверський Донець — Донбас унаслідок бойових дій. Саме він постачав воду з підконтрольної Україні території до центрального Донбасу. Замість того, щоб відновити справжнє водозабезпечення, окупаційна адміністрація взялася будувати альтернативний канал “Дон-Донбас”. Його завершили у 2023 році, але проблем він не вирішив: води не вистачає, якість її непридатна для вживання, а витрати на обслуговування величезні.
- Читайте також: Die Welt: РФ хоче взяти під контроль Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області у 2025 році
Жителі скаржаться: з кранів тече каламутна вода з іржею або неприємним запахом, але її постачають за тарифом питної. Люди бояться вживати її навіть після кип’ятіння.
Тим часом окупаційна “влада” замість реальних дій створює комісії, наради й обіцяє “розглянути питання зниження тарифів”. Та без справжнього водогону, без модернізації інфраструктури — все це лише замилювання очей.
Брак води б’є і по медицині, і по санітарії. Через неможливість дотримання гігієни зростає ризик інфекцій, епідемій та загострення хронічних хвороб.
Водна криза на Донбасі — це прямий наслідок російської окупації, знищення інфраструктури та байдужості до людських потреб. Поки російська армія продовжує війну, а Кремль вдає турботу про “звільнений народ”, мільйони українців змушені виживати без базових умов існування.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.