Дональд Трамп та Владімір Путін готуються до першої особистої зустрічі з 2021 року. Проведення саміту підтвердили обидві сторони, але вже на старті виникли суперечки — хто був ініціатором. Білий дім заявляє про пропозицію Москви, радник Путіна стверджує протилежне, а сам російський лідер намагається подати переговори як рівнозначно важливі для обох.
Для Кремля ця зустріч має стратегічне значення — російська пропаганда прагне показати її як дипломатичний успіх та визнання ваги РФ на світовій арені.
Жорсткіший тон Вашингтона
Після повернення до влади Трамп спершу намагався вести конструктивний діалог, але нещодавно заявив про глибоке розчарування Путіним. Причина — відмова Кремля погодитися на припинення вогню попри шість телефонних розмов і чотири візити спецпосланця Стіва Віткоффа.
У серпні Трамп уперше після інавгурації зайняв жорстку позицію: назвав атаки РФ на цивільні об’єкти «огидними» та пригрозив вторинними санкціями проти покупців російської нафти, якщо переговори не дадуть результату. Першим кроком стало введення додаткових мит для Індії за імпорт російської нафти.
Роль України та позиція Кремля
Президент Володимир Зеленський запропонував провести тристоронню зустріч за участю США, України та Росії. Такий формат обговорювався з Трампом і отримав попередню підтримку Вашингтона, але Москва цю ідею відкинула, наполягаючи на двосторонніх переговорах із США.
Путін заявив, що для тристороннього саміту «не склалися умови», а радник Юрій Ушаков підкреслив, що Кремль навіть не обговорював цю ідею серйозно.
Європейський фактор
На тлі підготовки до американсько-російського саміту Зеленський провів серію розмов з лідерами Німеччини, Франції, Єврокомісії, МВФ та Албанії. Європейські столиці прагнуть виробити спільну позицію, щоб мати важелі впливу на хід переговорів і не допустити домовленостей за рахунок України.
Кремль мріє про «Ялту-2»
Росія намагається повернути формат глобальних угод на кшталт Ялтинської конференції 1945 року, де великі держави вирішували долі країн. У Кремлі сподіваються, що Трамп піде на поступки щодо України в обмін на співпрацю у сфері безпеки чи інших міжнародних питань.
При цьому Путін не змінює своїх вимог: визнання окупованих територій «російськими», делегітимізація українського уряду та переконання, що війна виправдана.
Реалії переговорів
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що російські пропозиції є неприйнятними для України та партнерів. Єдина потенційна поступка з боку РФ — тимчасове «повітряне перемир’я», але навіть воно виглядає малоймовірним, адже Москва вже відмовлялася від подібних пропозицій.
Чи зіграє Трамп «іранську стратегію»?
Деякі експерти проводять паралелі з переговорами США та Ірану: тоді, напередодні закінчення ультиматуму, Трамп створював враження готовності до компромісу, але зрештою пішов на жорсткі дії. Не виключено, що нині він може використати аналогічну тактику у діалозі з Кремлем.
Наступні дні стануть вирішальними для визначення того, чи зможе Путін отримати вигідну для себе угоду, чи США та союзники збережуть тверду позицію на підтримку України.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.