На саміті у Копенгагені лідери країн Європейського Союзу не досягли консенсусу щодо створення так званої «мегапозики» для України у розмірі 140 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів. Про це повідомило видання Financial Times із посиланням на учасників переговорів.
Чому виникла суперечка
Ініціатива полягала у тому, щоб надати Києву масштабний кредит, який мав би бути погашений після закінчення війни за рахунок майбутніх репарацій від Росії. Якщо Москва відмовиться від компенсацій, вона остаточно втратить право на заморожені активи.
Втім, реалізація плану виявилася надзвичайно складною. Проти виступила Бельгія, де розташований фінансовий центр Euroclear, який зберігає більшу частину заморожених російських активів. Прем’єр-міністр Барт Де Вевер на закритій зустрічі наголосив, що країна не готова йти на ризик можливих позовів з боку Росії та закликав створити більш надійний правовий захист.
Крім того, Франція та Люксембург висловили занепокоєння щодо юридичних і фіскальних наслідків. За їх словами, остаточне рішення може створити прецедент, який підірве довіру до євро і до європейської фінансової системи.
Позиція інших країн ЄС
Попри заперечення кількох держав, частина лідерів ЄС підтримує загальний принцип використання заморожених російських активів. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав розблокувати кредит для Києва, підкресливши, що ці кошти мають стати реальним інструментом підтримки України у війні.
У Єврокомісії підтвердили, що пропозиція потребує детальнішого опрацювання.
«Ми маємо значно ретельніше оцінити всі юридичні й фінансові ризики. Очевидно, що вони повинні бути розподілені між усіма країнами ЄС», — заявила глава ЄК Урсула фон дер Ляєн.
Чи можливий компроміс
За інформацією FT, Єврокомісія не встигне підготувати повну юридичну пропозицію до наступного саміту ЄС у Брюсселі, який запланований за три тижні. Причиною є великий обсяг технічної роботи та необхідність врахувати позицію всіх 27 держав-членів.
Аналітики зазначають, що рішення про використання російських активів можливе лише за повного консенсусу в Євросоюзі. Це створює складну ситуацію, адже навіть одне заперечення здатне заблокувати весь план.
Чому це важливо для України
Для Києва мова йде про потенційний «репараційний кредит» обсягом до 140 млрд євро. Ці кошти можуть стати ключовими для стабілізації економіки, фінансування армії та післявоєнної відбудови.
Питання заморожених активів залишається одним із найскладніших на міжнародному рівні. У США та Японії також тривають дискусії щодо можливості використання російських грошей для підтримки України. Європейський центральний банк висловлював занепокоєння, що подібні кроки можуть підірвати довіру до євро, але якщо аналогічні дії зроблять Вашингтон і Токіо, ризики значно зменшаться.
Перспективи
Експерти вважають, що навіть у разі компромісу реальне рішення про «мегапозику» може бути ухвалене не раніше 2026 року, коли МВФ завершить оцінку потреб України. До того часу ЄС, ймовірно, обмежиться проміжними форматами підтримки.
Таким чином, попри політичну волю частини лідерів, Євросоюз поки не готовий перейти від дискусій до конкретних фінансових рішень. Україна залишається у стані очікування, а питання використання російських активів перетворюється на один із головних викликів для європейської єдності.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.