Китай активно поповнює свої запаси золота й нафти, одночасно нарощуючи військову потугу. Чи свідчить це про підготовку до вторгнення на Тайвань — чи лише про прагнення убезпечити себе від санкцій і доларової залежності?
Китай розриває економічні зв’язки із Заходом
Пекін системно знижує залежність своєї економіки від США та ЄС, створюючи передумови для можливого воєнного протистояння. Влада КНР скорочує обсяги американських казначейських облігацій, інвестує у внутрішнє виробництво чипів, електромобілів і сонячних панелей, а також розвиває енергетичну автономію.
Аналітики порівнюють нинішні дії Китаю з підготовкою Росії до війни у 2022 році, коли Москва напередодні вторгнення накопичувала валютні резерви, нафту й золото, очікуючи санкцій.
“Сі Цзіньпін прагне зменшити вплив Заходу на економіку Китаю і водночас забезпечити стійкість у разі блокади Тайваню”, — пояснює Вівек Чілукурі з Центру нової американської безпеки.
“Необмежена війна”: стратегія Пекіна
Китай дедалі частіше поєднує економічні, інформаційні та політичні інструменти як частину своєї концепції “необмеженої війни”, де мілітарні та немілітарні методи — лише елементи єдиної боротьби за глобальне лідерство.
У 2020 році закон про нацбезпеку Гонконгу став тестом реакції Заходу: попри санкції, Пекін досяг своєї мети, що може стати “репетицією” сценарію щодо Тайваню.
Золото як зброя фінансової стійкості
Народний банк Китаю вже кілька років є найбільшим покупцем золота у світі. Лише у 2023 році КНР придбала 225 тонн, а загальні запаси сягнули понад 2300 тонн — це шосте місце у світі.
Мета — послабити залежність від долара та створити власний “золотий щит” перед геополітичними потрясіннями.
“Після того, як Захід заморозив резерви Росії, Китай побачив, як долар перетворюється на зброю. Саме це підштовхнуло центробанки світу до масового скуповування золота”, — зазначають у Money Metals.
Bloomberg вважає, що КНР прагне стати головним зберігачем іноземних золотих резервів — своєрідним альтернативним центром фінансової довіри поза доларовою системою.
Нафтові резерви як енергетичний щит
Паралельно Китай накопичує нафту: лише у 2025 році закуплено понад 150 млн барелів на суму близько $10 млрд. Половина сховищ країни ще порожні, тож уряд дозволив і приватним компаніям формувати стратегічні запаси.
КНР купує сировину навіть у санкційних Ірану, Росії та Венесуели — близько 20% від загального обсягу. Така стратегія посилює енергетичну незалежність Пекіна та може стати частиною підготовки до можливих торгових обмежень або воєнної кризи навколо Тайваню.
- Читайте також: Тайвань затримав китайське судно
Чому Китай не готовий до війни зараз
Попри військові навчання та риторику Сі Цзіньпіна про “неминуче возз’єднання”, експерти вважають, що пряме вторгнення поки малоймовірне.
Серед головних стримувальних чинників:
- “Кремнієвий щит” Тайваню — острів виробляє 70% світових чипів, зокрема для китайських заводів;
- Ризики для світової торгівлі — блокада Тайванської протоки паралізує транспорт вантажів на понад $2 трлн щороку;
- Слабкість китайської економіки — ринок нерухомості в кризі, безробіття серед молоді росте, а виробнича активність падає шостий місяць поспіль.
Bloomberg підрахував, що війна за Тайвань може коштувати світу до 10 трлн доларів, що перевищить втрати від пандемії та фінансової кризи 2008 року.
Висновок
Китай справді скуповує золото й нафту — але це не обов’язково сигнал неминучої війни. Пекін готується до будь-якого сценарію: від валютних війн і санкцій до можливого воєнного зіткнення за Тайвань.
Його стратегія — створити економічну незалежність і водночас — новий світовий порядок, у якому головним резервом стане не долар, а юань, підкріплений золотом.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.