Дональд Трамп, відомий схильністю до гучних заяв, після зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пусані оголосив про “велику перемогу”. Та насправді, кажуть експерти, його переговори стали найслабшим епізодом у відносинах США та Китаю за останні роки.
Розпочавши навесні торговельну війну з позиції сили, Трамп вимагав капітуляції Пекіна. Однак через дев’ять місяців він був змушений сам піти на поступки, погодившись на часткове скасування тарифів і обмежень.
🇨🇳 Китай підняв ставки
Сі Цзіньпін, навпаки, використав момент максимально ефективно. Він не лише не зробив значних поступок, а й закріпив за Китаєм статус рівного партнера США.
Пекін згорнув лише частину контрзаходів, причому тимчасово — на один рік.
Натомість він посилив економічний тиск, обмеживши експорт рідкісноземельних металів, що критично важливі для західної електроніки та оборонної промисловості. Також Китай припинив закупівлі американської сої, що вдарило по фермерах у серці електорату Трампа.
💼 США відступили від власної стратегії
Трамп сподівався, що підвищені мита зменшать торговельний дефіцит і зупинять розвиток китайських технологій. Але реальність виявилася іншою — Китай адаптувався, а американські компанії зазнали збитків.
Фактично, президент США сам послабив головний інструмент тиску — тарифну політику. У переговорах він прагнув швидкого результату, і це зробило його позицію вразливою.
🌏 Втрачений вплив Вашингтона
Зустріч у Пусані показала: Китай сьогодні веде діалог з Вашингтоном принаймні на рівних, а то й із позиції сили. Пекін відчув слабкі місця США й Заходу — внутрішні суперечності, передвиборний тиск і втому від міжнародних конфліктів.
Для України це означає менший простір для підтримки. Протягом наступних місяців Трамп, ймовірно, утримуватиметься від дій, що можуть загострити стосунки з Пекіном. А отже, тиск на Китай через його співпрацю з Росією буде мінімальним.
⚠️ Що це означає для Києва
Зниження антикитайської риторики у Вашингтоні — поганий сигнал для України. Поки США намагаються втримати Китай у межах «торговельного перемир’я», питання війни з Росією може відійти на другий план.
Пекін і далі купує російську нафту, забезпечуючи Кремль валютними надходженнями. Без тиску США ці потоки навряд чи зменшаться.
Отже, зустріч Трампа й Сі, яку президент США назвав «проривною», насправді стала стратегічною поразкою — і ще одним нагадуванням, що геополітичні домовленості часто обходяться Україні занадто дорого.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.