Американські системи HIMARS стали символом високоточного вогню української армії, однак їхня кількість і дальність обмежені. Через дефіцит ракет та адаптацію російського РЕБу ЗСУ потребували гнучкішого інструменту. Так виникла ідея створення «мідлстрайків» — безпілотників, які можуть долати 100–200 км, зберігаючи зв’язок з оператором і доставляючи бойову частину до 100 кг.
Ці дрони мають відтворити ефект HIMARS — бити по штабах, логістиці та техніці противника в глибині фронту. Розробки активно розпочалися восени 2024 року, а вже у 2025-му такі апарати стали окремим класом у Силах безпілотних систем.
Технологічна серцевина: зв’язок, навігація та точність
Головна перевага «мідлстрайків» — стабільний зв’язок на десятки кілометрів. На відміну від стратегічних «діпстрайків», які летять лише за GPS, середньодальні дрони підтримують прямий контакт з оператором, що дозволяє візуально підтверджувати ураження цілі.
Для стабільної роботи в умовах активного РЕБу виробники додають кілька каналів зв’язку, навігаційні системи та модулі донаведення. Часто «мідлстрайки» діють у парі з розвідувальними дронами Shark або «Лелека», які ретранслюють сигнал та уточнюють координати.
Нове покоління українських дронів
Серед найвідоміших представників класу — «Хакі-20», «Рубака», FP-2, RAM-2X та «Булава».
- «Хакі» працює на дистанції до 200 км і використовується ГУР для ураження РЛС, ППО та навіть вертольотів.
- FP-2 — модернізована версія FP-1 із бойовою частиною до 100 кг, призначена для знищення великих цілей.
- «Булава» та RAM-2X — керовані системи для точкових ударів на 100 км.
Виробники, як Deviro та інші приватні компанії, зіткнулися з браком державних контрактів. Часто дрони виготовляють за грантовими програмами Brave1 або на кошти партнерів.
- Читайте також: МЗС Латвії закликає надати Україні більше HIMARS
Проблеми й рішення: масштабування і боєприпаси
Попит на «мідлстрайки» перевищує можливості виробників. Основний виклик — створити масовий, недорогий і стандартизований БПЛА. Brave1 оголосив розвиток ударних дронів одним із ключових напрямів 2025 року, щоб частково замінити HIMARS у структурі ЗСУ.
Проблемою залишаються й бойові частини — нині налічується понад 250 типів, але далеко не всі ефективні. Українські розробники створюють нові зразки вагою 40–50 кг із точним балансом між потужністю та ціною.
Протидія РЕБу та дронам-перехоплювачам
Росія активно застосовує перехоплювачі та РЕБ проти українських дронів. Відповіддю стали польоти на наднизьких висотах, захисні CRPA-антени й нові алгоритми управління.
За словами офіцерів СБС, виробники «вчаться на полі бою» — із кожною партією з’являються оновлені версії з кращим зв’язком і стійкістю.
«Кілзона» та стратегічна мета
Метою українських Сил безпілотних систем є створення «кілзони» — простору, де будь-яке пересування ворога буде під загрозою знищення. Для цього «мідлстрайки» мають працювати між тактичним і стратегічним рівнями, розширюючи зону ураження до десятків кілометрів у тил ворога.
Хоча поки це лише амбітна мета, аналітики вважають: якщо Україна налагодить виробництво щонайменше 1000 таких дронів на місяць, то це може кардинально змінити логістику російської армії.
- Читайте також: США поставлять Києву ще 30 РСЗВ HIMARS
Резюме
«Мідлстрайки» — це не просто черговий тип безпілотників, а еволюція української військової інженерії. Вони покликані заповнити проміжок між FPV і далекобійними ракетами, зробивши ЗСУ ще ефективнішими на оперативному рівні.
Якщо державна підтримка зростатиме, а виробництво стане серійним, «мідлстрайки» можуть стати для України тим самим, чим HIMARS став для фронту у 2022 році — зброєю, що змінює правила гри.
