Єврокомісія досі не змогла погодити механізм надання Україні «репараційного кредиту» на 140 млрд євро з заморожених російських активів через позицію Бельгії. Як повідомляє Politico, уряд Бельгії вимагає додаткових фінансових і юридичних гарантій, побоюючись ризику повернення коштів Росії у разі скасування санкцій.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висунув три ключові умови, без виконання яких країна не підтримає проєкт:
1️⃣ Гарантії від ризику скасування санкцій. Брюссель наполягає на усуненні можливості, що будь-яка держава-член ЄС, зокрема Угорщина, накладе вето на продовження санкцій проти РФ. Їх скасування автоматично зобов’яже повернути Москві її активи.
2️⃣ Розподіл фінансових ризиків. Бельгія вимагає, щоб країни ЄС колективно надали гарантії щодо покриття потенційних збитків, якщо Росія припинить війну або отримає рішення суду про повернення своїх активів.
3️⃣ Фінансування з бюджету ЄС. У Брюсселі наполягають, щоб гарантії за кредитом забезпечувались коштом спільного бюджету Євросоюзу, а не окремих держав.
- Читайте також: ЄС відтермінував передачу заморожених російських активів Києву — через позицію Бельгії
Єврокомісія планувала узгодити параметри кредиту до кінця 2025 року, аби вже на початку 2026-го почати його реалізацію. Але позиція Бельгії поставила процес під загрозу зриву.
Водночас від цього рішення залежить і інша важлива угода — новий пакет МВФ на 8 млрд доларів, який планують ухвалити у грудні. Репараційний кредит мав би стати сигналом для міжнародних кредиторів, що ЄС і надалі гарантує фінансову стійкість України.
Якщо компромісу не буде досягнуто, країнам доведеться фінансувати підтримку Києва власними коштами. ЄК уже готує меморандум з альтернативними варіантами, що включають запозичення на рівні ЄС.
Ідею використання заморожених російських активів як основи для кредиту запропонувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Її підтримали більшість держав-членів, але фінальні умови поки не узгоджені.
