Початком конфлікту стала поява на політичній арені Японії першої жінки-прем’єра — Санае Такаїчі, відомої симпатією до Тайваню. Після короткої зустрічі з Сі Цзіньпіном на саміті АПЕК, Такаїчі наступного дня опублікувала фото зі своїх переговорів із представниками Тайваню — це Пекін сприйняв як «удар у спину».
Скандал загострився після її заяви в парламенті: Японія може втрутитися військово, якщо Китай атакує Тайвань.
У КНР це розцінили як перетин «червоних ліній», а державні медіа порівняли слова прем’єрки з воєнним минулим Японії у ХХ столітті.
Фактор Тайваню: головний подразник Пекіна
Китай вважає Тайвань частиною своєї території й декларує «неминучість возз’єднання». Будь-які контакти іноземних лідерів з Тайванем трактуються як втручання у «внутрішню справу КНР».
Позиція Японії стає щораз жорсткішою:
- країна збільшує оборонний бюджет,
- відходить від післявоєнного пацифізму,
- формує ближчу оборонну взаємодію зі США,
- реформує конституційні обмеження на застосування сили.
Саме тому коментарі Такаїчі стали «ідеальним приводом» для Пекіна продемонструвати силу та попередити інші країни регіону.
Ескалація: пропаганда, погрози і дипломатичний тиск
Реакція Китаю була різкою:
- державні медіа звинуватили Японію в «військових амбіціях»;
- китайські генерали пригрозили Токіо, що воно стане ціллю у разі втручання у конфлікт у Тайванській протоці;
- Пекін вимагає офіційних вибачень.
Але рейтинги Санае Такаїчі в Японії перевищують 80%, тому політикиня не може поступитися, щоб не виглядати слабкою.
Тактика Пекіна: економічний тиск як зброя
Удари по туризму: мільярдні втрати
КНР закликала своїх громадян не подорожувати до Японії, а авіакомпанії почали масово скасовувати рейси.
Це болючий удар, бо китайці — головний туристичний ринок Японії.
Оцінки збитків:
- 11,5 млрд дол. — втрати ВВП Японії лише цього року;
- до 1,2 млрд дол. — прямі втрати туризму до кінця року;
- 30% турів із Китаю на грудень уже скасовано.
Готелі та туроператори фіксують падіння бронювань:
- готель Gamagori — мінус 2 000 гостей,
- туристична компанія Nichu Syomu — мінус 300 бронювань.
Торговельні обмеження: удар по морепродуктах
Китай призупинив імпорт японських морепродуктів, офіційно посилаючись на «ризики після Фукусіми».
Насправді це класичний політичний інструмент — як у 2020 році проти Австралії, коли Пекін ввів мита до 218%.
Інформаційний тиск і культурні обмеження
- Скасування концертів японських артистів у Китаї.
- Відкладення прокату кількох японських фільмів.
- Тиск на корпорації, які мають заводи у КНР (Toyota, Sony).
Це «болючі уколи», але не «нокаут». У Пекіна лишається великий арсенал:
антидемпінгові мита, перевірки компаній, обмеження інвестицій, затримання бізнесменів.
Наслідки для Японії та Китаю
Ризики для японської економіки
Китай — другий ринок збуту для Японії.
2024 року Токіо експортувало до КНР товарів на 125 млрд дол.
Головні статті:
- промислове обладнання,
- автомобілі,
- напівпровідники.
Залежність критична, тому затяжний конфлікт коштуватиме дорого.
Втрати самого Китаю
Попри силу КНР, і Пекін ризикує:
- ускладнення ланцюгів постачання,
- підвищення недовіри у регіоні,
- прискорення виходу японських компаній з китайського ринку,
- погіршення власного іміджу перед інвесторами.
Японія вже непублічно прискорює диверсифікацію та скорочує залежність від Китаю — процес, який може стати незворотним.
Що далі?
Експерти зазначають: у Японії майже немає «козирів» проти Китаю, але політичний відступ неможливий.
Пекін може тримати тиск роками — як це було з Австралією та Канадою — аж поки у Токіо не зміниться політичне керівництво.
Поки що сценарій розвитку подій залежить від:
- подальших заяв Такаїчі,
- готовності Пекіна посилювати тиск,
- можливого загострення ситуації навколо Тайваню.
