28 листопада стало ключовою датою в політичній кар’єрі Андрія Єрмака. Ще напередодні він залишався найвпливовішою фігурою в Офісі президента, фактично виконуючи роль віцепрезидента без формальної посади. Але ранкові обшуки НАБУ вдома та в робочому кабінеті різко змінили ситуацію: уже після обіду Володимир Зеленський оголосив про його відставку.
Попри резонанс, офіційно Єрмак не має статусу підозрюваного. Причини обшуків не розкриваються, але українські та західні медіа пов’язують їх із «Міндічгейтом» — корупційною справою довкола «Енергоатому», де фігурує давній партнер Зеленського Тімур Міндіч. У записах, оприлюднених антикорупційними органами, голос Єрмака не фігурує, але на неопублікованих плівках нібито згадується персона під кодовим ім’ям «Алі Баба» — дехто припускає, що це перероблені ініціали «Андрій Борисович».
Зеленський заявив, що Єрмак пішов за власним бажанням. У зверненні президент подякував йому за переговорну роботу та наголосив, що не вважає його винним у злочинах. Водночас він підкреслив, що хоче уникнути чуток і політичних спекуляцій на тлі гучного скандалу.
Відставка людини, яка роками концентрувала на собі управлінські та дипломатичні повноваження, може спричинити масштабні зміни. У Кабміні вже очікують на ротації, зокрема — оцінку ефективності чинних міністрів. Паралельно у Верховній Раді знову загострилась криза «монобільшості»: голосів для бюджету-2026 критично бракує, а фракція «Слуги народу» дедалі більше фрагментується.
Аналітики називають три сценарії розвитку подій:
- консолідація навколо нового глави Офісу президента;
- створення коаліції національної єдності з залученням опозиції;
- втрата центру впливу та політичний хаос.
Хто замінить Єрмака, стане ключовим фактором. Найчастіше звучать прізвища Оксани Маркарової, прем’єрки Юлії Свириденко та віцепрем’єра Михайла Федорова. Консультації щодо призначення нового керівника ОП мають розпочатися вже найближчими днями.
Найчутливішим наслідком може стати вплив на мирні перемовини. Єрмак був головним переговорником України ще з 2019 року, монополізувавши всі ключові дипломатичні напрямки — від відносин із США до «мирних треків» щодо РФ.
Його відсутність напередодні візиту американської групи на чолі з Деном Дрісколлом може послабити позиції Києва, якщо новий очільник ОП не забезпечить безперервність процесу.
