Європейські плани щодо остаточної заборони продажу нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року опинилися під питанням. Рішуча позиція Німеччини, одного з ключових автовиробничих центрів Європи, знову оживила дискусію про майбутнє ДВЗ — і змусила Брюссель переглядати власні регуляції.
Як повідомляє Carscoops, канцлер Фрідріх Мерц направив офіційний лист президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн. У цьому зверненні Берлін закликав зберегти можливість продажу нових моделей з ДВЗ після 2035 року — за умови використання екологічно чистих видів пального.
За даними джерел у Брюсселі, ініціативу Мерца сприйняли “дуже позитивно”. Єврокомісар із питань сталого транспорту Апостолос Ціцікостас наголосив, що ЄС має захищати власну індустрію, а не створювати умови, які послаблюватимуть її конкурентоспроможність на світовому ринку.
На тлі дискусій Єврокомісія відклала ухвалення оновлених екологічних норм, заплановане на 10 грудня. Регуляторний пакет, який мав визначити майбутні правила для автовиробників, потребує доопрацювання. За словами Ціцікостаса, документ включатиме весь спектр нових підходів — від коригування вуглецевих цілей до оновлених нормативів для автопарків.
Найпомітніша зміна — те, що ЄС почав відкрито розглядати потенціал “нульових і низьковикидних палив”. Йдеться про синтетичні види пального та новітні біопалива, які дозволяють продовжити життя ДВЗ без порушення кліматичних цілей.
Хоча Єврокомісар прямо не підтвердив дозвіл на продаж ДВЗ після 2035 року, тенденція очевидна: відмова від класичних двигунів може відбутися не так швидко, як планувалося. ЄС, за його словами, зберігає екологічні амбіції, але має адаптувати їх до нової глобальної реальності.
«Ми хочемо дотримуватися своїх цілей, але не можемо дозволити, щоб наша промисловість втрачала лідерство», — наголосив Ціцікостас.
Ця зміна настроїв на рівні Єврокомісії може стати ключовою для майбутнього європейського автопрому — і повернути ДВЗ у довгострокові плани індустрії.
Раніше повідомлялося, що світовий автопром щорічно втрачатиме $33 млрд через імпортні мита Трампа.
