Сили оборони України відійшли з міста Сіверськ Донецької області на тлі складної бойової ситуації. Інформацію офіційно підтвердив Генеральний штаб ЗСУ 23 грудня, зазначивши, що рішення ухвалили з метою збереження життя українських військових та боєздатності підрозділів.
Про можливу втрату міста неофіційні джерела повідомляли ще тиждень тому. Нині ж у Генштабі наголошують: попри відхід підрозділів, Сіверськ залишається під вогневим контролем української армії. ЗСУ завдають ударів по російських військах у межах міста, намагаючись перерізати їхню логістику та не допустити подальшого просування.
Як Росії вдалося прорвати оборону
За даними українських військових, ключову роль відіграв тривалий наступ російських сил, що тривав із вересня. Через постійний тиск і чисельну перевагу противника Сили оборони були змушені вийти з району Серебрянського лісу. Це дало армії РФ можливість зайняти панівні висоти та перерізати логістичні маршрути, які з’єднували Сіверськ з основними українськими позиціями.
Окупація територій поблизу сіл Званівка та Свято-Покровське на півдні ще більше ослабила систему оборони міста. У Генштабі зазначають, що росіяни активно використовували малі штурмові групи та діяли у складних погодних умовах.
«Під час боїв за Сіверськ противник зазнав значних втрат. Кожен метр міста дався ворогу надзвичайно дорогою ціною», — наголошують у командуванні ЗСУ.
Місто трималося понад 40 тижнів
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) звертають увагу на те, що наступ Росії на Сіверськ був одним із найбільш затяжних. Місто площею близько 10 квадратних кілометрів із довоєнним населенням у 11 тисяч осіб залишалося під контролем України понад 40 тижнів активних боїв.
За оцінками ISW, російським військам знадобилося близько 41 місяця, щоб просунутися приблизно на 12 кілометрів від Лисичанська до західної межі Сіверська. Аналітики наголошують, що Кремль перебільшує стратегічні наслідки захоплення міста, намагаючись створити враження масштабного прориву на всьому фронті.
«Російські здобутки залишаються повільними та вкрай затратними, як і протягом останніх двох років», — зазначають в ISW.
Які наслідки для фронту
Військовий оглядач Богдан Мірошников вважає, що основною метою росіян є ізоляція Лиманського напрямку від основних українських сил. Для цього ворог намагається просуватися до району Ярова — Пришиб із боку Новоселівки та до Озерного й Кривої Луки з іншого флангу.
За його словами, у разі успіху це може призвести до поступового витіснення українських оборонців і створення передумов для формування флангових загроз Слов’янсько-Краматорській агломерації. Водночас експерт зазначає, що правофлангові спроби противника з боку Добропілля поки перебувають на ранній стадії.
