Бої за агломерацію Покровськ–Мирноград на Донеччині тривають уже майже півтора року. Наприкінці жовтня 2025 року російська влада оголосила про «оточення» українського угруповання чисельністю до 5,5 тисячі військових, а згодом – і про «взяття» обох міст. Однак фактична ситуація на землі спростовує ці заяви.
Станом на кінець грудня ЗСУ утримують північні околиці Покровська та зберігають присутність у центральній частині Мирнограда, ведучи виснажливі бої в умовах постійних атак і складної логістики.
Покровськ: повільне просування РФ і «сіра зона»
За даними джерел BBC в українському командуванні, протягом останніх тижнів ситуація в Покровську принципово не змінилася. Російські війська закріпилися в південній частині міста, розділеного залізничною колією, і намагаються накопичувати там сили.
Водночас північні квартали перебувають під вогневим контролем ЗСУ. Українські підрозділи не дозволяють противнику підтягувати техніку, дрони та резерви. Фактично центральна й північна частина міста перетворилися на «сіру зону», де жодна зі сторін не має стабільного контролю через високу щільність БПЛА.
Росія зосередила на цьому напрямку до 150 тисяч військових — більше, ніж на будь-якій іншій ділянці фронту. З початку грудня армія РФ активізувала механізовані штурми флангів, зокрема вздовж трас на Павлоград і Добропілля, та перекинула додаткові резерви, включно з 76-ю десантно-штурмовою дивізією.
Українські сили повідомляють про значні втрати противника. Так, 22 грудня підрозділи НГУ «Азов» знищили кілька російських бронеколон, ліквідувавши щонайменше 6 танків, 15 бронемашин і десятки військових.
Мирноград: оперативне оточення і складна логістика
Ситуація в Мирнограді ще напруженіша. Український гарнізон у центрі міста змушений вести бої фактично в умовах оперативного оточення. Питання логістичного коридору між Мирноградом і Покровськом залишається дискусійним.
Росія заявляє про захоплення сіл Рівне та Світле, через які проходив шлях постачання. В українському командуванні наполягають, що коридор продовжує функціонувати, хоча логістика істотно ускладнена:
- лише 30% постачання здійснюється суходолом,
- решта — за допомогою дронів і повітряних засобів.
OSINT-аналітики DeepState зазначають, що весь Мирноград нині є великою «сірою зоною», а чітко контрольованого периметра фактично немає.
Навіщо ЗСУ тримають Покровськ і Мирноград
Попри надзвичайно важкі умови, Генштаб ЗСУ не поспішає з відходом. За словами головнокомандувача Олександра Сирського, ключова мета оборони — виснаження противника та стримування його наступу.
Українським військовим уже вдалося:
- відновити контроль над 16 км² у північній частині Покровська,
- відбити 56 км² територій західніше міста (Гришине, Котлине, Удачне).
Військові експерти зазначають, що якби агломерація впала ще до зими, РФ отримала б потужний логістичний і стратегічний плацдарм для подальшого наступу вглиб Донеччини, зокрема в напрямку Добропілля та адміністративних кордонів області.
Крім військового, утримання міст має й політичне значення. Ексголовком ЗСУ Віктор Муженко вважає, що саме стійкість оборони стала одним із чинників рішення ЄС надати Україні кредит у 90 млрд євро, продемонструвавши довіру до спроможності української армії стримувати Росію.
Скільки ще триватиме оборона
Оцінки експертів різняться. Частина аналітиків вважає, що оптимальний момент для відходу з Мирнограда було втрачено ще наприкінці листопада. Водночас командири на місцях переконані, що оборона Покровська може тривати ще кілька місяців.
Командир Першого окремого штурмового полку Дмитро Філатов («Перун») припускає, що за нинішніх умов місто можуть утримувати до середини весни 2026 року, якщо ситуація не зазнає різких змін.
Для порівняння, бої за Авдіївку тривали близько чотирьох місяців, і ЗСУ змогли вийти з міста лише в останній момент, зберігши основні сили.
Раніше повідомлялося, що Туман дозволив російським військам просунутися вглиб Покровська: ситуація на сході загострюється.
