Попри сильні морози, інтенсивність бойових дій на фронті не зменшується. Водночас темпи просування російських військ у січні, за оцінками українських та незалежних аналітиків, знизилися.
За даними DeepState, у січні російські сили захопили 245 кв. км української території — удвічі менше, ніж у листопаді та грудні. Російський Генштаб, натомість, заявляє про понад 500 кв. км і 17 населених пунктів, однак частина цих тверджень не підтверджується на місцях: проходи малих штурмових груп часто подаються як встановлення повного контролю, тоді як території лишаються у «сірій зоні».
Куп’янськ: заяви і реальність
Особливо показовою є ситуація довкола Куп’янська та Куп’янська-Вузлового — ключового логістичного вузла для української оборони на східному березі Осколу.
Попри заяви російського командування про «взяття» міста та «оточення» підрозділів ЗСУ, українські джерела та відеосвідчення з місця подій свідчать, що місто та околиці залишаються під контролем України. Водночас російські штурмові групи намагаються проникати малими силами в тил українських позицій із району Піщаного вздовж залізниці — такі групи регулярно знищуються.
Українські військові оглядачі зазначають, що російські підрозділи змогли просунутися до східних околиць Курилівки — це приблизно 4,5 км від Куп’янська-Вузлового. Імовірно, угруповання «Захід» отримало завдання «відновити контроль» у районі, щоб підтвердити раніше озвучені публічні заяви.
Втім, спроби деблокувати окремі російські групи, що опинилися в складному становищі в міській забудові, поки не дають результату.
Слов’янський напрямок — найбільші втрати
Найбільшу активність у січні фіксували на Донеччині — під Покровськом, Костянтинівкою, Лиманом. Водночас саме Слов’янський напрямок DeepState називає «негативним рекордсменом»: на 3% штурмових дій припало майже 20% територіальних втрат.
За оцінкою ISW, для реального виходу на Слов’янсько-Краматорську агломерацію російським військам доведеться або завершити бої за Лиман і просунутися ще на 14 км із форсуванням Сіверського Дінця, або пройти близько 30 км зі сходу. Без додаткових резервів або зміни пріоритетів це виглядає малоймовірним у короткій перспективі.
Запорізький напрямок
У Запорізькій області бої тривали поблизу Степногорська, на північ від Гуляйполя, а також на Новопавлівському напрямку на межі з Дніпропетровщиною. Тут також фіксували поступове просування російських сил на окремих ділянках, але без стратегічних проривів.
Рекордна балістика і виклик для ППО
У січні Росія застосувала 91 балістичну ракету (переважно «Іскандер» та KN-23). Приблизно третину з них вдалося перехопити. Балістика дедалі більше витісняє крилаті ракети як інструмент ударів.
Для протидії використовують Patriot і SAMP/T, однак Україні бракує як самих систем, так і ракет до них. Експерти вважають, що протидія балістиці стане одним із ключових викликів для ППО у 2026 році.
Обмеження для Starlink
Після того як російські сили почали використовувати придбані через треті країни термінали Starlink на безпілотниках, SpaceX обмежила швидкість руху терміналів (до 70–100 км/год). Це ускладнює їх використання на дронах.
Україна також готується до верифікації терміналів: пристрої поза «білим списком» можуть бути заблоковані. Це рішення покликане ускладнити застосування Starlink противником, але може створити додаткові виклики й для українських підрозділів у разі технічних збоїв або затримок з верифікацією.
Раніше повідомлялося, що Росіяни просунулися під Степногірськом: на Запорізькому напрямку тривають важкі бої.
