У ніч проти 3 лютого Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак цього року, застосувавши близько 70 ракет різних типів і 450 ударних дронів. Під ударами опинилися щонайменше вісім регіонів: Сумщина, Харківщина, Дніпровщина, Одещина, Вінниччина, Київщина та столиця.
Головною ціллю атаки стала енергетична інфраструктура — об’єкти генерації та розподілу електроенергії. У низці міст виникли серйозні проблеми з теплопостачанням на тлі найхолодніших днів зими, коли температура опускалася до −25°C.
У Росії публічно визнали, що удари по енергетиці були цілеспрямованими, пояснюючи це атаками по підприємствах ВПК та об’єктах, що їх «живлять». Водночас українська сторона наголошує: під удар потрапили цивільні об’єкти, а сотні тисяч людей залишилися без тепла у морози.
Що таке «енергетичне перемир’я» і чому воно зірвалося
Останні дні перед атакою проходили на тлі розмов про так зване «енергетичне перемир’я». За заявами Дональда Трампа, таку паузу в ударах по енергетиці нібито погодили під час консультацій в Абу-Дабі 23–24 січня — орієнтовно на тиждень.
Володимир Зеленський підтверджував існування домовленостей, але вказував, що відлік мав початися з ночі на 31 січня і тривати до наступної зустрічі в Абу-Дабі, яку з 1 лютого перенесли на 4–5 лютого. За цією логікою, «тиша» по енергетиці мала зберігатися до нової дати переговорів.
У Кремлі ж заявили, що домовленість діяла лише до 1 лютого.
Вже 1 лютого росіяни атакували дронами службовий автобус енергетиків на Дніпровщині та пошкодили шахти. А 3 лютого відбувся масований удар по енергетиці одразу в кількох регіонах.
Позиція України: пауза була використана для накопичення ракет
Президент Зеленський заявив, що Росія використала період «перемир’я» для накопичення ресурсу і завдала значно потужнішого удару у найвигідніший момент — під час пікових морозів.
За його словами, пакет ракет і дронів був у півтора раза більшим, ніж міг би бути тижнем раніше. У Києві, Харкові, Дніпрі та Лозовій виникли великі проблеми з опаленням.
Українська сторона вважає, що для Москви «енергетичне перемир’я» було лише тактичним інструментом, а не реальним кроком до деескалації.
Міжнародна реакція і тиша з боку США
На атаку різко відреагували європейські політики. У ЄС та НАТО заявили, що дії Росії демонструють її несерйозність щодо миру. Генсек НАТО Марк Рютте, який саме перебував у Києві, наголосив: Росія продовжує війну, попри розмови про переговори.
Водночас ані Дональд Трамп, ані Білий дім станом на момент подій публічно не прокоментували масований удар 3 лютого — попри попередні заяви про прохання до Путіна «не бити по Києву та інших містах протягом тижня».
Що далі
Атака відбулася буквально напередодні тристоронніх переговорів у форматі Україна–США–Росія в Абу-Дабі. В Офісі президента заявили, що робота переговорної команди буде «скоригована» з урахуванням подій 3 лютого.
На тлі прогнозів синоптиків про збереження сильних морозів ще кілька днів, а потім нову хвилю похолодання з 9 лютого, енергетичний фактор знову стає не лише гуманітарним, а й політичним елементом переговорного процесу.
Події 3 лютого фактично поставили крапку в історії так званого «енергетичного перемир’я» та показали, що Москва розглядає енергетику і погоду як інструмент тиску — і на Україну, і на дипломатичний процес.
