Малі підприємства в Україні опинилися під серйозним тиском через часті удари російських військ по енергетичній системі країни. Взимку такі атаки призводять до багатоденних відключень електрики, води та опалення, що ставить під загрозу роботу салонів, ресторанів та інших сервісів.
Як зазначає агентство Reuters, одна з постраждалих — власниця салону краси Наталія Білостоцька, яка працює у передмісті Києва. Вона розповіла, що змушена була тимчасово закрити один із салонів, коли температура всередині впала до 2 градусів, а клієнти та майстри працювали в умовах, що нагадують холодильник.
На початку лютого салон відновив роботу, проте нова хвиля морозів знизила температуру до близько 6 градусів. Клієнти приходили в зимових куртках, а персонал працював у важких умовах.
Щоб врятувати бізнес, підприємці масово переходять на генератори. Проте це дорого: за словами Білостоцької, рахунок за електроенергію зріс приблизно вчетверо — до 58 тисяч гривень на місяць, плюс близько 15 тисяч на пальне та обслуговування генератора. Підвищувати ціни вона не ризикує, аби не втратити клієнтів.
Експерти Київської школи економіки називають відключення електрики найбільшим негайним економічним ризиком. Тривалі блекаути можуть коштувати країні 2–3% ВВП, якщо бізнес не зможе швидко адаптуватися.
Національний банк України також переглянув прогноз зростання економіки на 2026 рік — з 3,5% до 1,8% — через енергетичну кризу. Економісти додають, що малий бізнес уразливий не лише через блекаути, а й через дефіцит кадрів, воєнні ризики для приміщень і ланцюгів постачання.
За оцінками, малі компанії забезпечують роботою близько половини працівників країни, тож хвиля закриттів може підштовхнути безробіття й еміграцію.
Ресторатор Євген Клопотенко також попереджає про складні місяці для ресторанного бізнесу. Опитування Національної ресторанної асоціації України показало, що 60% респондентів вважають енергокризу критичною загрозою для закладів.
Енергокриза змушує український малий бізнес шукати шляхи виживання: від переходу на генератори до скорочення послуг та оптимізації витрат. Однак без системних рішень від держави та міжнародної підтримки ризики закриття залишаються високими.
