Ціни на нафту марки Brent підскочили на 10% — до близько $80 за барель на позабіржовому ринку в неділю. Аналітики попереджають: це лише початок. Якщо Іран продовжить блокаду Ормузької протоки, ціна може перевалити за $100. Про це повідомляє Reuters з посиланням на нафтотрейдерів.
Ормузька протока заблокована: через неї проходить 20% світової нафти
Ключовий фактор нафтової кризи — блокада Ормузької протоки, яку Іран запровадив після американсько-ізраїльських ударів 28 лютого. Через цю вузьку водну артерію між Перською та Оманською затоками транспортується понад 20% усієї світової нафти. Більшість власників танкерів, великих нафтових компаній і торгових будинків уже призупинили поставки сирої нафти, палива і скрапленого природного газу через протоку після попередження Тегерану про небезпеку проходження.
За оцінками аналітиків, якщо протока залишатиметься закритою, чисті втрати для світового ринку складуть від 8 до 10 мільйонів барелів на добу. Альтернативні маршрути існують, але вони здатні компенсувати лише частину цього обсягу.
Що прогнозують аналітики
Оцінки різних аналітичних центрів сходяться в одному — ціни продовжать зростати. Компанія Rystad Energy очікує підйому ще на $20 — до близько $92 за барель відразу після відкриття торгів. Аналітик RBC Хеліма Крофт повідомила, що лідери Близького Сходу вже попередили Вашингтон: тривала війна з Іраном штовхне ціни вище $100. Банк Barclays погоджується з цим прогнозом. Один із трейдерів Reuters висловився ще прямолінійніше: «Ми очікуємо, що ціни відкриються на рівні, набагато ближчому до $100 за барель, і, можливо, перевищать цей рівень, якщо ми побачимо тривале закриття протоки».
ОПЕК+ відреагував — але цього замало
У неділю група нафтовиробників ОПЕК+ домовилася про збільшення видобутку на 206 000 барелів на добу з квітня. Утім, це незначне збільшення — менше 0,2% від світового попиту, — яке навряд чи здатне компенсувати втрати від блокади протоки. Ринок сприйняв рішення ОПЕК+ як косметичний захід на тлі масштабної кризи.
Азія рахує запаси і шукає альтернативи
Іранська криза вже змусила уряди та нафтопереробні підприємства Азії — найбільшого споживача близькосхідної нафти — терміново оцінювати власні резерви, альтернативні маршрути транспортування та нові джерела постачання. Для країн, які критично залежать від імпорту нафти через Ормузьку протоку — зокрема Японії, Південної Кореї, Індії та Китаю, — це питання енергетичної безпеки в найгострішій формі.
