Світ зіткнувся з безпрецедентним енергетичним шоком, масштаби якого затьмарюють кризу 1970-х років та наслідки російського вторгнення в Україну. Очільник Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль у коментарі для Financial Times офіційно заявив: поточний конфлікт у Перській затоці є «найбільшою загрозою глобальній енергетичній безпеці за всю історію».
Як у цифрах: чому ця криза є унікальною?
За словами Біроля, політики та ринки досі не усвідомлюють реальної глибини прірви, в яку падає світова енергетика:
-
Газовий колапс: Обсяг природного газу, втрачений через бойові дії в Затоці, уже вдвічі перевищує втрати Європи від припинення поставок із РФ у 2022 році.
-
Нафтовий дефіцит: Втрати нафти виявилися масштабнішими за обидва нафтові шоки 1970-х, які колись спричинили глобальну рецесію.
-
Ціновий тиск: На фоні ракетних ударів по енерговузлах ціна на нафту злетіла до $120 за барель.
Читайте також: Нафтова пастка для Тегерана: США дозволили продаж іранської нафти, щоб обвалити ціни
Цілі під вогнем: родовища та термінали
Останній тиждень став фатальним для інфраструктури регіону. Масовані ракетні атаки Ірану та Ізраїлю вразили ключові вузли:
-
Південний Парс: Найбільше у світі газове родовище отримало серйозні пошкодження.
-
Рас-Лаффан (Катар): Під ударом опинився стратегічний комплекс із виробництва зкрапленого газу (LNG).
-
Ормузька протока: Фактична блокада цієї артерії паралізувала експорт 20% світової нафти та газу.
Прогноз: Шість місяців до «одужання»
Біроль попереджає, що навіть негайне припинення вогню та відкриття Ормузької протоки не вирішать проблему миттєво. Багато родовищ були аварійно зупинені або фізично зруйновані.
«Для повного відновлення потоків енергоносіїв знадобиться шість місяців або більше. Проблема зростатиме з кожним днем, поки Близький Схід залишається заблокованим», — резюмував глава МЕА.
