Після шестирічної перерви американський президент Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін уперше зустрічаються особисто — в новій геополітичній реальності, де світ стоїть на межі холодної війни. Обидва намагаються перезавантажити відносини, зруйновані торговельним протистоянням і китайською підтримкою Росії у війні проти України.
Однак експерти попереджають: максимум, на що варто сподіватися, — це коротке перемир’я. А фундаментальні суперечності між двома наддержавами — економічними й військовими — залишаться нерозв’язаними.
Новий світ після старої зустрічі
Світ кардинально змінився від часу останнього саміту Трампа і Сі в 2019 році. Китай використав паузу для посилення самодостатності: інвестував у власні технології, став лідером у зеленій енергетиці, зблизився з Москвою та сформував блок країн БРІКС+, який позиціонує себе як альтернатива Заходу.
Трамп, повернувшись до Білого дому, намагається повторити антикитайську торговельну кампанію, але Пекін відповідає симетрично — підвищенням мит, обмеженням експорту рідкісноземельних металів і демонстрацією економічної витривалості.
Очікується, що на саміті в Південній Кореї сторони домовляться лише про продовження мораторію на нові мита, що Трамп уже двічі робив за свою каденцію.
Гра на підвищення ставок
Напередодні зустрічі обидві сторони традиційно “розігріли” ситуацію. Китай обмежив експорт ключових компонентів для мікроелектроніки, а США запровадили нові обмеження на постачання технологій штучного інтелекту.
Аналітики називають це звичною тактикою “ескалації заради деескалації” — кожен створює напругу, щоб потім продемонструвати “зниження градусу” після зустрічі.
Проте реальних поступок очікувати не варто: ні Трамп, ні Сі не готові жертвувати глобальними позиціями у змаганні за лідерство.
Український фактор і вплив на Захід
Експерти зазначають, що Трамп навряд чи зможе переконати Сі Цзіньпіна зменшити підтримку Росії чи натиснути на Володимира Путіна задля “миру в Україні”, який Трамп обіцяв укласти за 24 години після повернення до влади.
Сі діє з позиції сили — він знає, що саме Вашингтон, а не Пекін, зацікавлений у нормалізації відносин. Тому Китай може піти на символічні кроки — відновити закупівлю американських товарів або послабити торговельні бар’єри — лише в обмін на зняття технологічних обмежень.
«Америка більш уразлива»
Нобелівський лауреат Пол Кругман вважає, що нині перевага на боці Пекіна. Китай здатен компенсувати втрату американського ринку, розвиваючи внутрішнє споживання, тоді як США залишаються залежними від китайських рідкісноземельних металів та компонентів.
“Америка більш уразлива до повного розриву, ніж Китай. У цій конфронтації перевага — у Сі”, — наголошує Кругман.
За його словами, політика Трампа послабила американські позиції: Європа втомилася від торговельних конфліктів, а єдність Заходу, що підтримує Україну, більше не така міцна, як раніше.
Що це означає для України
Для Києва потенційне “перемир’я” між США і Китаєм означає збереження статус-кво. Пекін не відмовиться від “партнерства без меж” із Москвою, а Вашингтон не отримає реального важеля тиску на Кремль.
Втім, дипломатичний діалог двох наддержав знижує ризики глобальної ескалації — і дає Україні час на посилення оборони та розширення кола партнерів.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.