Виборчий сезон, що завершується 5 листопада, в США був багатий на події, які розгойдували громадську думку в різні сторони — на кшталт липневого замаху на республіканця Дональда Трампа і передачі естафетної палички демократів від Джо Байдена до Камалі Харріс. І все це заважало виборцям задуматися над ключовим питанням: яку політику проводитиме кожен із кандидатів у разі своєї перемоги. Насамперед американців хвилює економіка. Як випливає із соцопитувань, на цю тему більше довіри громадяни США відчувають до Дональда Трампа. І хоча 23 нобелівські лауреати з економіки запевняють, що план Камали Харріс набагато кращий, американці, схоже, для себе все вирішили.
Головне, що зараз турбує американців, це питання економіки та вартості життя. Про це свідчать дані Gallup. Дослідницький інститут зазначає, що 52% респондентів назвали економіку «надзвичайно важливим» питанням — і це найвищий показник із часів рецесії 2008 року (тоді було 55%). Ще 38% вважають економіку дуже серйозною проблемою.
При цьому 54% опитаних у питаннях економіки більше довіряють екс-президенту Дональду Трампу, ніж чинному віце-президенту Камалі Харріс. І це, як вважає Gallup, “дає йому значну перевагу на виборах”.
У ході кампанії колишній глава Білого дому представив виборцям низку привабливих нововведень. Наприклад, він має намір припинити практику стягування податків із соціальних пенсій та чайових, обіцяє не підвищувати пенсійний вік та не скорочувати ні пенсійні виплати, ні медичне покриття для пенсіонерів — і це не зовсім відповідає традиційній республіканській мантрі про саморегуляцію ринку. Крім того, екс-президент збирається зробити постійним податкове відрахування на дитину до 17 років у $2 тис.
У разі перемоги Дональд Трамп хоче скоротити корпоративні податки з 21% до 15% та продовжити індивідуальні податкові пільги від 2017 року, запроваджені ним же.
Однак у вересні на мітингу в Джорджії він уточнив: це застосовуватиметься лише до тих, хто виробляє свою продукцію в США. Тим, хто випускає товари за кордоном, політик пригрозив митом у розмірі 10–20%. Максимальними вони будуть на імпорт із Китаю.
Республіканець також протидіятиме зростанню держборгу, який досяг майже $36 трлн (124% від ВВП). Заради справедливості, за Дональда Трампа держборг зростав у два рази швидше, ніж за Джо Байдена. Але штаб Трампа пояснює це тим, що тоді потрібно було боротися з пандемією. Тепер же економічний порядок денний пана Трампа спрямований на те, щоб покласти край «безрозсудним великим державним видаткам». Кандидат навіть хоче створити для цього спеціальне міністерство та поставити на чолі мільярдера Ілона Маска.
Порядок денний Харріс — куди соціально спрямованіший. Її головний аргумент: політика Дональда Трампа призведе до збагачення корпорацій та найбагатших, а не до підтримки середнього класу.
- Читайте також: Трамп обігнав Харріс у передвиборчому опитуванні WSJ
У центрі уваги демократки — сім’ї із середнім прибутком, малий та середній бізнес. Вона прагне підвищити мінімальну зарплату (до якого рівня з нинішніх $7,25 за годину не повідомлялося). Вирішити житлову кризу: побудувати 3 млн нових доступних квартир і будинків, а також видавати покупцям, які вперше купують житло, до $25 тис. як початковий внесок. Розширити податкові заліки для працівників із низькими зарплатами та американців із дітьми ($6 тис. для сімей з новонародженими та $3,6 тис. на дитину для сімей з дітьми до шести років). Продовжити політику Джо Байдена у сфері оподаткування (не допускати підвищення податків для американських домогосподарств, які заробляють до $400 тис.). Загалом пані Харріс заявила про плани щодо скорочення податків для американців середнього класу.
При цьому 28-процентний податок пропонується запровадити на довгостроковий приріст капіталу для тих, хто заробляє $1 млн. або більше. 25-відсотковим податком на нереалізований приріст капіталу обкладуть осіб, чий чистий капітал перевищує $100 млн. Пані Харріс та кандидат у віце-президенти Тім Уолз не раз пояснювали: їхня мета — щоб найбагатші американці та великі корпорації платили свою «справедливу частку» для розвитку Америки.
Камала Харріс також хоче використати свої перші 100 днів на посаді президента, щоб запровадити федеральну заборону на «цінове маніпулювання».
Ця пропозиція здивувала чимало американських економістів, які нагадали, що в США вільний ринок і такі дії ні до чого хорошого не приводили.
Втім, багато хто, навпаки, вважає, що план пані Харріс значно перевершує той, що запропонував Дональд Трамп. Серед них, наприклад, 23 нобелівських лауреатів з економіки, які підписали колективний лист (це більше половини від американських лауреатів цієї премії, що нині живуть).
«Хоча у кожного з нас різні погляди на деталі різних економічних політик, ми вважаємо, що загалом економічний порядок денний Харріс покращить економічне здоров’я нашої країни, підвищить рівень інвестицій, стійкість, можливості працевлаштування та справедливість і значно перевершуватиме контрпродуктивний економічний порядок денний Дональда Трампа» , – Ідеться у листі, цитати з якого наводить CNN.
Таким чином, за зауваженням порталу Axios, «на цих виборах виник ще один серйозний розкол — між виборцями та економістами». «Голосування економістів», як зазначає портал, не має великого значення: їх значно менше, ніж виборців, які протягом останніх років не прислухалися до тез фахівців про те, що американська економіка зараз сильна. Виборці помічали лише інфляцію та непомірне подорожчання життя.
“Через нинішню інфляцію і постійну не цілком справедливу згадку Трампа про те, що він керував “найбільшою економікою у світовій історії”, виборці загалом і благоволіють йому”, – резюмував у зв’язку з цим оглядач USA Today Рекс Хупке. І нагадав, що насправді економіка при Дональді Трампі теж була далекою від ідеалу.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.