Банки можуть почати вимагати в українців зарплатні довідки та податкові декларації для підтвердження доходу

bankovskaya_karta

У п’ятницю на сторінці НБУ у Facebook з’явилася заява заступника голови НБУ Дмитра Олійника. Він сказав, що банки повинні самостійно встановлювати кожному клієнту ліміти на платежі та інші фінансові операції, виходячи з підтвердженого рівня доходів. Цю тему регулятор підняв у продовження/пояснення затвердженого з 1 жовтня 2024 року 6-місячного ліміту на p2p-переведення в 150 тис. грн на місяць для фізосіб. 

Логіка така: обмеження вводять на півроку, після яких банки налагодять власні вимоги щодо фінмоніторингу до людей та особисті ліміти для кожного клієнта, після чого 150 тис. грн можна буде скасувати. Слово в слово теза НБУ в офіційному повідомленні така: «З 01 жовтня діятимуть встановлені НБУ ліміти на р2р-переклади. Фінальне рішення про обмеження в 150 000 грн на місяць тимчасове, допоки банки не посилять власні системи фінансового моніторингу, і має низку винятків, зокрема для волонтерів».

При цьому Олійник, нагадаємо, використали термін «підтверджений рівень доходів клієнтів». Це дуже важливий аспект.

Цитата з офіційної інформації Нацбанку така: «Ми рекомендуємо банкам домовитись на рівні асоціації, щоб головним орієнтиром для застосування лімітів був підтверджений рівень доходів клієнтів, зазначений в анкеті. І щоб ліміти були встановлені одночасно по всьому ринку, щоб уникнути зміни клієнтами одного банку на інший», – зазначив Дмитро Олійник.

Після того, як почався скандал, Нацбанк заявив що «на даний момент» не планує встановлювати додаткові обмеження щодо банківських рахунків українців.

Однак насправді заява НБУ про ліміти виходячи з підтвердженого доходу дуже важлива. Хоча можливо в Нацбанку просто вважають, що ще не час виносити це на публіку, а тому і спростовують.

Пояснимо у чому суть.

Банки вже не перший рік запитують у клієнтів у своїх анкетах інформацію про їхні поточні доходи. Це справді не нова вимога. Але заява НБУ спровокувала переполох через формулювання «підтвердженого рівня доходів». Тому що більшість банків розраховують людям ліміти на операції на підставі не підтверджених, а заявлених доходів.

Людина в анкеті заявляє свій поточний розмір доходів, і найчастіше банк не вимагає цього доходу ніяк підтверджувати. Тобто не потрібно приносити довідки про зарплати чи податкові декларації. Слова клієнта достатньо. Винятки бувають, але рідко: зазвичай, коли людина хоче підняти ліміт або коли у банку виникають підозри щодо його операцій.

При цьому лімітування платежів та інших операцій українця не відбувається в лобі – на рівні не більше заявленого доходу.

Якщо людина заробляє, наприклад, 150 тис. грн на місяць, їй дозволяють за місяць здійснювати операції не лише на 150 тис. гривень, а й набагато вище.

Наприклад, у monobank це 1:4, тобто клієнту з доходом 150 тис. грн. дозволяється проводити в місяць операцій на 600 тис. грн.

1:4 — це не єдине правило для всіх банків, і воно не прописане в жодній ухвалі Нацбанку. А визначається клієнтською політикою кожної окремо взятої фінустанови окремо. Є банки, де у клієнта ліміт лише 1:2, тобто за доходу 150 тис. грн можна провести операцій лише на 300 тис. грн. І цього ліміт банк зараховує все без винятку. І р2р-переклади, і IBAN-переклади на фізосіб, і поповнення мобільного телефону, і оплату комуналки та ін. Усі проводки за картковим рахунком.

Але коли в НБУ заговорили не про заявлений, а про підтверджений доход, у банках допустили запровадження обов’язкового підтвердження доходів документами.

«Якщо від нас вимагатимуть перейти на формат, що «підтверджує», то нам доведеться звернутися до кожного клієнта з вимогою принести документи, що підтверджують його заявлений дохід. А якщо клієнт цього не зробить, його рахунок буде заблокований до з’ясування», — пояснили ситуацію в одному з банків.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

2024-09-10